1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року

м. Київ

справа № 540/174/21

адміністративне провадження № К/9901/26465/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Калашнікової О.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №540/174/21

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору

за касаційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року

(головуючий суддя: Осіпов Ю.В., судді: Косцова І.П., Скрипченко В.О.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У січні 2021 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - «Підприємство») пред`явило позов до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому просило суд:

- скасувати постанову від 25 листопада 2020 року №63528624 про стягнення виконавчого збору у сумі: 796,48 грн.

В обґрунтування позову Підприємство зазначило, що у справі №766/14286/17 було ухвалено рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2020 року і постанову Херсонського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року. Згідно судових рішень у справі №766/14286/17 з Підприємства, яке було відповідачем, стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі: 898193,52 грн без урахування прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, а також судовий збір у розмірі 7964,80 грн.

На виконання указаної постанови апеляційного суду Підприємством 26 листопада 2020 року сплатило 7964,80 грн судового збору на користь держави, що підтверджується платіжним дорученням від 26 листопада 2020 року №7600, та про що повідомило Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) листом №2688/26-01-01/Вих від 26 листопада 2020 року.

Тобто, Підприємство виконало в добровільному порядку рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2020 року у справі №766/14286/17 і постанову Херсонського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в частині стягнення з нього судового збору в сумі: 7964,80 грн. Таке виконання відбулось, як стверджує позивач, до того як Підприємство отримало постанову про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, позивач просив суд скасувати постанову старшого державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Кузьменко В.О. про стягнення виконавчого збору від 25 листопада 2020 року ВП №63528624.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Підприємство подало апеляційну скаргу на нього.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2021 року апеляційну скаргу Підприємства залишено без руху, з підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення; у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку відмовлено; запропоновано указати іншу причину пропуску процесуального строку на звернення до суду апеляційної інстанції.

Так, апеляційний суд зазначив, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), згідно з частиною шостою якої, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Зважаючи на те, що рішення судом першої інстанції у справі ухвалено 19 березня 2021 року, а апеляційну скаргу на нього подано лише 7 квітня 2021 року (згідно штампу вхідної кореспонденції суду), апеляційним судом встановлено факт пропуску заявником строку на апеляційне оскарження рішення окружного суду.

14 червня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків із проханням поновити строк оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання апелянт зазначив, що суд першої інстанції повний або скорочений текст судового рішення 19 березня 2021 року сторонам не вручив, а скаржник отримав його лише 24 березня 2021 року засобами поштового зв`язку. Виходячи із наведеного, позивач вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, а тому є законні підстави для його поновлення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у задоволені клопотання Підприємства про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено і відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року.

Апеляційний суд повторно зауважив, що згідно протоколу судового засідання повний текст судового рішення окружним судом було проголошено в день його ухвалення, тобто 19 березня 2021 року, у присутності сторін, в тому числі представника Підприємства.

Суд апеляційної інстанції оцінив указану обставину як таку, що повністю спростовує доводи апелянта про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

До того ж, як зазначив апеляційний суд, представником апелянта не вказано, які саме дії після проголошення судом оскаржуваного рішення, вчинені останнім для отримання повного тексту рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року, а також не надано відповідних доказів на підтвердження таких доводів.

Зважаючи на подання представником позивача апеляційної скарги лише 5 квітня 2021 року (засобами поштового зв`язку) встановлений статтею 287 КАС України строк подачі, на переконання суду апеляційної інстанції, є порушеним.

Не погоджуючись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року, позивач оскаржив її у касаційному порядку.

Скаржник просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.

Так, скаржник вважає, що під час подання апеляційної скарги ним дотримано процесуальні вимоги щодо строку на оскарження. Скаржник наполягає, що копію оскаржуваного судового рішення він отримав лише 24 березня 2021 року, а апеляційну скаргу на нього подав засобами поштового зв`язку 5 квітня 2021 року. Зауважив, що 5 квітня 2021 року був першим робочим днем тижня, так як 10-ий день строку припав на 3 квітня 2021 року, а саме суботу, тобто неробочий день.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року було відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав 2 серпня 2021 року.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.


................
Перейти до повного тексту