ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 460/2674/20
адміністративне провадження № К/9901/25533/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 460/2674/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» до Поліської митниці ДМС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Р. Б. Хобор, Р. В. Кухтей, С. М. Шевчук) від 25 травня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (далі - ТОВ «Даліс Аутомотів Груп», позивач, скаржник) до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17 березня 2020 року № UA204120/2020000023/1.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 березня 2020 року декларант, ПП «Сіа-Брок» в інтересах позивача (далі декларант), подав відповідачу митну декларацію №/2020/025735, у якій до митного оформлення заявив товар: шини пневматичні гумові безкамерні для легкових автомобілів, торгова марка Habilead, виробник Shandong Hongsheng Rubber Technology Co.LTD, China. Разом із вказаною митною декларацією декларант надав відповідачу такі документи: контракт; інвойс; пакувальний лист; свіфт-платіж, прайс-лист постачальника, коносамент, сертифікат походження товару, лист-пояснення.
На думку позивача, відповідач протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, визначив митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів подані документи і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідач не довів обставин, які, на його думку, свідчать про існування обґрунтованих сумнівів щодо визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Крім того, позивач вказав, що рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим, оскільки не містить розрахунку числового значення митної вартості товару.
Позивач вважає, що відповідач порушив його право на визначення митної вартості за ціною договору. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом скасування рішення про коригування митної вартості товару.
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000023/1 від 17 березня 2020 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» сплачений судовий збір у сумі 2102 грн.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 460/2674/20 та прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 12 липня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року повністю та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 460/2674/20.
6. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
7. 17 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» і компанією SHANDONGHONSHENGRUBBERTECHNOLOGYCO.,LTD, CN (Китайська Народна Республіка) укладений контракт № HSTYREWWR026-20190618 від 18 червня 2019 року на поставку автомобільних запасних частин. Умови поставки CIF Чорноморськ, Україна якщо інше не вказано в інвойсі. Одним із способів оплати за товар є передоплата в розмірі 30% від суми рахунка-проформи до початку виробництва та 70% по факту готовності.
10. На виконання умов такого контракту між його сторонами оформлений попередній комерційний рахунок-проформа NHSTYREWWR026-20191206 від 06 грудня 2019 року на купівлю нових автомобільних шин в асортименті за специфікацією загальною вартістю 132 299,36 USD.
11. 16 березня 2020 року ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» подало до Поліської митниці митну декларацію № UA204120/2020/025735 щодо митного оформлення товару - шин пневматичних гумових безкамерних для легкових автомобілів, нових на загальну суму 26 384,80 доларів США.
12. До митної декларації надані наступні документи: контракт № HSTYREWWR026-20190618 від 18 червня 2019 року; інвойс № HTSTYREWWR026/20200116 від 16 січня 2020 року; пакувальний лист від 16 січня 2020 року, свіфт платіж від 04 березня 2020 року; свіфт платіж від 19 грудня 2019 року; прайс постачальника від 01 грудня 2019 року; коносамент № 910107205 від 23 січня 2020 року; сертифікат походження товару № ССPIT491 2000607920; лист пояснення постачальника від 24 лютого 2020 року.
13. За результатами розгляду поданих декларантом документів митний орган 17 березня 2020 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000023/1, яким скоригував митну вартість товарів:
товару 1 - шини пневматичні гумові безкамерні для легкових автомобілів, нові: шина автомобільна 205/60R1692V 100 шт.; шина автомобільна 185/65R1486Н 20шт.; шина автомобільна 195/65R15XL95Н 84 шт.; шина автомобільна 205/55R1691V 100 шт.; шина автомобільна 205/60R16ХL96Н 100 шт.; шина автомобільна 215/65R16XL98Н 60 шт.; шина автомобільна 225/55ZR16XL99W 24 шт.; шина автомобільна 235/65R17XL108Н 48 шт.; шина автомобільна 175/65R14XL 86T 52 шт.; шина автомобільна 185/60R14 82Н 28 шт.; шина автомобільна 185/65R14 86Т 28 шт.; шина автомобільна 205/55R16 91V 16 шт.; шина автомобільна 205/60R16XL96Н 20 шт.; шина автомобільна 185/75R16C104/102T 12 шт. - з 17238,21 USD до 19816,18 USD;
товару 2 шини пневматичні гумові безкамерні для легкових автомобілів, нові: шина автомобільна 185/65R15XL92Н 44 шт.; шина автомобільна 185/65R1486Н 32 шт.; шина автомобільна 225/65R17102Н 12 шт.; шина автомобільна 215/55ZR16ХL97W 28 шт.; шина автомобільна 255/55R18XL109W 12 шт.; шина автомобільна 175/70R1382T 40 шт.; шина автомобільна 205/55R1691V100 шт.; шина автомобільна 205/60R1692V 120 шт.; шина автомобільна 215/50ZR17XL95W 12 шт.; торгівельна марка: KAPSEN з 9146,59 USD до 10665,64USD.
14. У графі 33 Рішення № UA204120/2020/000023/1 зазначено про те, що документи подані декларантом містять розбіжності, зокрема:
в пункту 3.1 контракту від 18 червня 2019 року № HSTYREWWR026-20190618 та рахунку від 16 січня 2020 року № HSTYREWWR026-20200116 міститься інформація щодо умови поставки СIF Чорноморськ. При цьому товари подано до митного оформлення із зазначенням у графі 20 МД умов поставки - СIF Луцьк;
не подано банківські платіжні документи за якими сплачено вартість товару продавцеві у повному обсязі, оскільки пункт 4.1 контракту № HSTYREWWR026-20190618 від 18 червня 2019 року та рахунком від 16 січня 2020 року № HSTYREWWR026-20200116 передбачено здійснення оплати в розмірі 30% суми проформу та 70% по факту готовності замовлення;
наданий декларантом прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії.
15. Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант повинен подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для незалежного кола покупців; банківські платіжні документи, що стосуються поставленого товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
16. Заявою від 16 березня 2020 року № 1/1 декларант повідомив відповідача що інших документів для підтвердження митної вартості немає.
17. Неподання документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
18. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються, виключно, на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
20. Натомість, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції у повній мірі підтримав висновки відповідача та приймаючи оскаржуване рішення зазначив, що декларант не надав документів, які витребував відповідач і жодним чином не пояснив обставини що наданий декларантом прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії.
Окрім того, позивач не спростував сумніви митного органу, щодо оплати за товар по факту його готовності та відповідні документи митному органу не надав, а відтак не довів заявленої митної вартості товару - шини пневматичні гумові безкамерні для легкових автомобілів.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача були обґрунтовані сумніви вважати, що вказані розбіжності вплинули на митну вартість товару, для цього декларант мав надати відповідні пояснення, про те їх не надав та сумніви митного органу не усунув.
Крім того, відповідач вказав на розбіжності місця поставки, які вказані у міжнародному контракті та митній декларації, проте, декларант не пояснив, чому у договорі місце поставки вказане CIF Чорноморськ, а у митній декларації CIF Луцьк.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
22. Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме :
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права визначену у статті 53, статті 54 Митного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у низці постанов Верховного Суду, а саме: від 11 квітня 2018 року у справі № 804/4680/16, від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/7757/16, від 22 квітня 2021 року у справі № 818/1023/17, від 27 квітня 2020 року у справі № 140/804/19, від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17;
у подібних правовідносинах за наявності технічної помилки у поданих декларантом документах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме статей 53, 54 Митного кодексу України, а також яка помилка є технічною і якими є її наслідки
23. При цьому, позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову, відзиву на апеляційну скаргу, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторному зазначенню не потребують.
24. Зокрема, посилається ще на те, що суд апеляційної інстанцій не надав належної оцінки тому, що рішення про коригування митної вартості товару не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх використання.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
28. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
29. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
30. У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
31. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
32. Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
33. Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
34. Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.