ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/10113/19
адміністративне провадження № К/9901/1833/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2019 (головуючий суддя: Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №640/10113/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУПФУ в м. Києві або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФУ в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за недостатністю необхідного стажу роботи;
зобов`язати ГУПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в м. Києві у розмірі 180 000 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.08.2018 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач листом №75329/02/В-6415 від 10.09.2018 відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, з посиланням на те, що згідно із довідкою від 23.12.2008 №70, виданою ДП «Київський авіаційний завод «АВІАНТ», до пільгового стажу можливо зарахувати лише 1 рік 6 місяців.
У відповідь на заяву позивача від 05.09.2018, відповідач у листі від 22.10.2018 №97234/02/В-2437/2 зазначив, що відповідно до наданих документів стаж, який можливо зарахувати до стажу, що дає право на пільгову пенсію становить 5 років 5 місяців, що є менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, у зв`язку із чим відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що має достатній стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії за віком, проте відповідач протиправно відмовляється зарахувати такий для призначення пенсії.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що у позивача недостатньо трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередній інстанцій встановлено, що позивач у період з 14.09.1973 по 20.09.1974 та з 09.09.1975 по 09.11.1978 працював за професією «складальник-клепальник» в Київському авіаційному заводі; з 01.07.2004 по 03.07.2008 електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування в ДП «Київський авіаційний завод «Авіант».
Щодо зарахування періоду роботи позивача на посаді «складальник-клепальник», то суди зазначили, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Суди констатували, що вперше професія «складальник-клепальник» внесена до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, які діяли з 01 січня 1992 року. Відповідно, оскільки до січня 1992 така професія не була віднесена до професій, робота на яких дає право на призначення пільгової пенсії, відсутні підстави для зарахування цього періоду до пільгового стажу роботи. Одночасно суд першої інстанцій встановив, що у межах справи №2а-647-1/09 (касаційне провадження №К/9991/57625/11) вже надавалася правова оцінка періоду роботи позивача на посаді «складальник-клепальник», де Вищий адміністративний суд України погодився із позицією судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість зарахування цього періоду до пільгового стажу роботи згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10.
Щодо періоду роботи позивача на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування в ДП «Київський авіаційний завод «Авіант», то суди зазначили, що період у який ОСОБА_1 був зайнятий більше 80% робочого часу врахований пенсійним органом до пільгового стажу. Натомість період у якому позивач був зайнятий на роботах зі шкідливими умовами праці менше 80% робочого часу, не може бути зарахований до пільгового стажу згідно із вимогами статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).
За наведених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у позивача достатнього трудового стажу, що дає право на пільгову пенсію за Списком №2 відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Наполягає, що у позивача достатньо трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №1788-XII. Вважає відмову пенсійного органу у призначенні йому пенсії на пільгових умовах протиправною.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Надаючи правову оцінку судовим рішенням суду першої та апеляційної інстанцій в контексті критеріїв, наведених у статті 242 КАС України, з врахуванням визначених частиною третьою статті 341 цього Кодексу повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону №1788-XІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із пунктом «б» статті 13 цього Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше як 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Статтею 100 Закону №1788-XІІ визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Порядок №383 регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а» «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно із пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N 637.
Відповідно до положень статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.