ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 420/4213/19
адміністративне провадження № К/9901/1683/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 (головуючий суддя: Радчук А.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 (головуючий суддя: Яковлєв О.В., судді: Градовський Ю.М., Крусян А.В.) у справі 420/4213/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення, оформлене протоколом від 14.05.2018 №651017.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 13.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 11.11.2014 звернувся до Управління соціального захисту населення в Приморському районі із заявою про взяття на облік, як внутрішньо переміщена особа та пред`явив документ, що підтверджує особу, а саме: паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий 15 грудня 1996 року 410-м відділенням ГУ МВС України в Криму.
Позивач отримав довідку №5105/001306 від 11.11.2014 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.
Згодом рішенням Управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, оформленим протоколом № 651017 від 14.05.2018, скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5105/001306 від 11.112014 на підставі підпункту 5 пункту 1 статті 12 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (подання зацікавленою особою завідомо неправдивих відомостей).
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що у встановленому законом порядку звернувся до відповідача за отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до якої додав документ, що посвідчує особу власника та громадянство України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 15.12.1996 410-м відділенням ГУ МВС України в Криму). Позивач наполягає, що надана ним інформація при зверненні була достовірною. Зазначає, що термін дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи становить 6 місяців, відповідно довідка №5105/001306, видана від 11.11.2014, вже втратила чинність і у відповідача відсутнє право скасовувати таку. Позивач стверджує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення у відповідача не було доказів на підтвердження висновків про недійсність паспорту, поданого при зверненні вперше. Також позивач зазначає, що про оскаржуване рішення дізнався у ході розгляду справи про стягнення надмірно виплаченої допомоги.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що прийняте ним рішення про скасування раніше виданої довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5105/001306 від 11.11.2014 є законним і обґрунтованим, позаяк позивач подав недійсний паспорт.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач при зверненні до відповідача про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи (11.11.2014) подав недостовірні відомості, а саме: паспорт громадянина України, який, відповідно до інформації, зазначеній ГУ ДМС України в Одеській області, є недійсним з 15.04.2014. Суди також встановили, що позивача з 08.05.2014 документовано новим паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 . Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 12 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» подання завідомо недостовірних відомостей є підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що відповідач на момент прийняття оскаржуваного рішення не мав доказів того, що при зверненні за отриманням статусу внутрішньо переміщеної особи позивач подав недостовірні відомості. Наполягає, що відповідач вжив заходів щодо зібрання доказів вже після прийняття ним рішення. Вважає, що подання недійсного паспорту не є тотожним поданню недостовірних відомостей.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому наполягає на законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно вирішено справу.
Скаржник подав відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якому наполягає на відсутності у відповідача доказів подання позивачем недостовірних відомостей на момент прийняття оскаржуваного у цій справі рішення. Зазначає, що у відповідача відсутні повноваження встановлювати дійсність (недійсність) документу, що посвідчує особу власника та громадянство України.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.
Закон України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Статтею 1 цього Закону визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Положеннями статті 4 Закону №1706-VII (в редакції, чинній на момент отримання позивачем довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) визначалося, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.