ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 240/9429/19
провадження № К/9901/3564/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Залімського І. Г., суддів: Мацького Є.М., Сушка О.О.)
у справі №240/9429/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:
- визнати протиправним і скасувати пункт 4 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 як військовослужбовцю за контрактом, у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 первинно при первинному огляді інвалідності ІІІ групи з 18 лютого 2019 року, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 травня 2019 року №55;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю за контрактом одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 первинно при первинному огляді інвалідності ІІІ групи з 18 лютого 2019 року, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, з урахуванням проведених виплат.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про задоволення позову.
4. Міністерство оборони України із вказаним судовим рішенням не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що майор ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу у військовій частині А3771 Збройних Сил України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки військової частини А3771 від 26 березня 2019 року №117/182.
6. У відповідності до змісту довідки військової частини польова пошта В4673 про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04 березня 2015 року №427, 01 лютого 2015 року під час виконання обов`язків військової служби із захисту Батьківщини, в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій області внаслідок мінометного обстрілу з боку незаконних озброєних формувань (НЗФ), ОСОБА_1 отримав вибухову травму, контузію головного мозку, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку.
7. 21 квітня 2015 року Закарпатською обласною спеціалізованою психо-неврологічною медико-соціальною комісією позивачу було встановлено 20% ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки МСЕК серії 10 ААА №018328 від 21 квітня 2015 року.
8. Встановлено та не заперечується сторонами, що одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням позивачу 20% ступеню втрати працездатності без встановлення інвалідності в сумі 17052,00 грн. була у встановленому порядку виплачена відповідачем.
9. 05 березня 2019 року Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 за результатами первинного огляду ОСОБА_1 вперше встановлено ІІІ групу інвалідності з 18 лютого 2019 року, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Житомирської обласної МСЕК №2 серії 12 ААБ №548100 від 05 березня 2019 року.
10. 13 березня 2019 року Управлінням соціального захисту населення Боннського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради ОСОБА_1 встановлений статус особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни серії НОМЕР_1 від 13 березня 2019 року.
11. У зв`язку із встановленням з 18 лютого 2019 року ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, позивач 01 квітня 2019 року звернувся до Міністерства оборони України через Військову частину А3771 про із заявою виплату одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та до заяви додав усі необхідні документи встановлені пунктом 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).
12. За результатами розгляду документів ОСОБА_1, пунктом 4 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 травня 2019 року №55 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
13. Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до суду. Позивач зазначав, що застосована відповідачем норма закону на спірні правовідносини не розповсюджується, адже в цьому випадку позивачу саме інвалідність встановлена вперше, а не повторно.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що аналіз норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975 у редакції, чинній на час первинного встановлення позивачу ступеню втрати працездатності, свідчить про те, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності, проте при зміні групи інвалідності протягом двох років з моменту її первинного встановлення.
15. Задовольняючи позов, апеляційний суд зазначив, що до спірних правовідносин не застосовується абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2017 року, тобто після первинного встановлення позивачу ступеню втрати працездатності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанцій. На думку скаржника чинне законодавство дійсно допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, але при цьому право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивачу встановлено інвалідність у понад дворічний термін після встановлення йому відсотку втрати працездатності, а тому він не має права на доплату грошової допомоги, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги з мотивів, покладених апеляційним судом в основу власного рішення.