ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 420/9478/21
адміністративне провадження № К/9901/45322/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 (головуючий суддя Стефанов С.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравця О.О.)
у справі №420/9478/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України (залучено до участі у справі ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2021), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951050187313 від 23.03.2021 "Про відмову у переведенні пенсії";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII з ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 70% від суми суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 згідно з довідкою від 17.03.2021 року №06-34/15/2021, виданою Одеським апеляційним судом з урахуванням вже отриманих сум пенсій.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, яке було залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Позивач із вказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 01.04.2018 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
5. ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 .
6. ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та отримував довічне грошове утримання судді у відставці, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 .
7. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .
8. 15 березня 2021 року ОСОБА_1 за її згодою було переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
9. 22 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУПФУ в Одеській області із заявою про переведення із пенсії по втраті годувальника за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» №899.
10. 23 березня 2021 року рішенням № 951050187313 позивачу відмовлено задоволенні її заяви про переведення із пенсії по втраті годувальника за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу» №899 з посиланням на те, що на момент смерті чоловік позивачки не працював, був звільнений з посади судді та з військової служби 01.04.2008.
11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент смерті ОСОБА_2 не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а був звільнений з посади судді та з військової служби 01.04.2008. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII не визначено право на призначення членам сім`ї померлого судді у відставці пенсії за померлого суддю на умовах призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про державну службу».
13. Апеляційний суд підтримав висновок суду першої інстанції та окремо зазначив, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 пов`язане лише зі стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889.
14. Посада судді не віднесена до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723.
15. Більш того, п. 12 ч. 3 статті 3 Закону України «Про державну службу» №889 чітко визначено, що дія цього закону не поширюється на суддів.
16. З наведеного апеляційний суд виснував, що до пенсії позивача по втраті годувальника неможливо застосувати положення пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди помилково зазначили про намагання позивача отримати пенсію по втраті годувальника виходячи із 50% довічного грошового забезпечення її померлого чоловіка, хоча таких вимог вона не заявляла. Зазначає, що її чоловік станом на момент втрати чинності Законом України «Про державну службу» №3723 мав право на пенсію державного службовця, зберіг таке право, а отже і вона має право на перехід на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про державну службу»№ 889.
18. Окремо посилається на постанову Верховного Суду у справі №236/3193/16.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
20. Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
21. 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889 пунктами 10, 12 Прикінцевих та Перехідних положень якого установлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723 та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.