ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2022 року
Київ
справа №620/5996/21
адміністративне провадження № К/9901/42771/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 липня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Клопота С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що полягають у відмові призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яка становить 28 років 08 місяців 17 днів;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-XII з 6 лютого 2021 року, здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених коштів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII календарної вислуги років, а саме - 25 років. Також суд зазначив, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-XII розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом № 2262-XII не передбачено.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті без дотримання судом положень статті 12 Закону № 2262-XII та положень Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393), у зв`язку з чим суди дійшли необґрунтованого висновку про те, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-XII розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом № 2262-XII не передбачено.
6. Скаржник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував вищевказані норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4221/18. Верховний Суд у цих справах прийняв рішення щодо необхідності відступу від раніше викладеного висновку Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 та дійшов висновку про те, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. Касаційна скарга надійшла до Суду 24 листопада 2021 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №620/5996/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 червня 2022 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. 6 січня 2022 року до Cуду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на касаційну скаргу, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
12. Відповідач, зокрема зазначає, що для призначення пенсії відповідно до пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII позивачу необхідно мати вислугу 25 календарних років і більше. Проте, календарна вислуга років позивача складає 21 рік 10 місяців і 01 день, що не дає йому право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII.
13. При цьому відповідач зазначає, що в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі №161/4876/17, від 27 лютого 2019 року у справі №295/6454/17, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 зроблено висновок про те, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-XII розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
14. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом ГУНП в Чернігівській області № 33 о/с від 4 лютого 2021 року позивача було звільнено зі служби на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
15. На день звільнення зі служби вислуга років позивача складала: у календарному обчисленні - 21 рік 10 місяців 1 день, у пільговому - 28 років 8 місяців 17 днів.
16. 6 лютого 2021 року позивачу була призначена пенсія за вислугою років, відповідно до пункту "б" статті 12 Закону 2262-XII.
17. Вважаючи, що при призначенні пенсії відповідачем не було врахована його вислуга років у пільговому обчисленні, позивач 12 квітня 2021 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив призначити йому пенсію на підставі пункту "а" статті 12 Закону 2262-XII, з урахуванням його вислуга років у пільговому обчисленні.
18. На вказану заяву відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 24 травня 2021 року №7170-6500/Ю-02/8-2500/21, який носить інформаційний характер.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
22. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 5 липня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на таке.
24. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
26. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
27. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
28. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон №2262-XII.
29. Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
30. Отже, для призначення пенсії за вислугу років позивачу необхідно мати вислугу - 25 календарних років.
31. Водночас, статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
32. Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається Постановою №393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
33. Так, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї Постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці-час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
34. Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а та від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
35. На вказані вище позиції Верховного Суду посилалися суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до пенсійного органу.
36. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 3 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон « 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
37. Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18, про що обґрунтовано зазначив позивач у касаційні скарзі.
38. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, статтю 12 Закону № 2262-XII та положень Порядку № 393 та невраховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 3 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та від 14 квітня 2021 року у справі №480/4221/18, у зв`язку з чим суди дійшли необґрунтованого висновку про те, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-XII розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом № 2262-XII не передбачено.