ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 814/659/18
адміністративне провадження № К/9901/32209/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Біоносенка В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. 6 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі також - УМВС України в Миколаївській області, відповідач), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виготовлення та направлення довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294» до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;
зобов`язати відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розміри його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 1 січня 2017 року з урахуванням: посадового окладу у розмірі 2750 грн, окладу за спеціальним званням у розмірі 130 грн, надбавки за вислугу років у розмірі 35%, надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення у розмірі 50%, премії у розмірі 47%, підвищення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у фіксованому розмірі 620,60 грн та фіксованих розмірів індексації пенсії з 1 липня 2012 року - 160,96 грн, з 1 травня 2016 року - 183,16 гривень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що УМВС України в Миколаївській області не уповноважено видавати довідки про грошове забезпечення особам звільненим зі служби покарань Міністерства внутрішніх справ України.
Крім того зазначено, що позивач просив зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Миколаївській області виготовити та направити довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 1 січня 2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294». Проте, на момент розгляду справи, станом на 1 березня 2018 року, постанова Кабінету Міністрів України №1036 втратила чинність.
З огляду на вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у позивача як особи, що обіймала посаду внутрішньої служби виконання покарань не виникло право на перерахунок пенсії у відповідності до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262- XII від 1 січня 1992 року (далі - Закон №2262- XII).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294» (далі - Постанова №1036) були внесені зміни в Додаток №21 «Схема посадових окладів осіб начальницького складу апаратів управлінь (відділів) Державної пенітенціарної служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Київ та Київської області», якими був підвищений розмір посадових окладів, у тому числі і за посадою начальника відділу у складі управління, однак відповідачем на звернення щодо виготовлення та направлення довідки про перерахунок пенсії позивачу відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав.
6. Скаржник вказує на те, що до зарахування у розпорядження УМВС України в Миколаївської області він займав атестовану посаду головного бухгалтера Управління виконання покарань УМВС України в Миколаївській області у спеціальному званні підполковника внутрішніх служби та з вислугою у 21 повний календарний рік. Водночас через невизначеність щодо органу, який повинен видавати довідку про перерахунок його пенсії, позивачу протягом певного часу не здійснювався перерахунок його пенсії відповідно до законодавства.
7. Скаржник наполягає, що має право на перерахунок пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови №1036, однак орган, у якому позивач працював на момент звільнення, протиправно відмовляє у видачі такої довідки, посилаючись на те, що він не є пенсіонером органів внутрішніх справ, оскільки працював на посадах в органах пенітенціарної служби.
8. Також позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій у спірних правовідносинах не врахували висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 6 липня 2016 року у справі №2-а/638/70/15.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до Суду 20 листопада 2019 року.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20 листопада 2019 року для розгляду справи №814/659/18 визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О. та Коваленко Н.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №814/659/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
12. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 6 грудня 2021 року №15), що унеможливило його участь у розгляді касаційної скарги, призначено повторний розподіл.
13. Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 4 травня 2022 року для розгляду справи №520/9776/19 визначено нову колегію суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г.
14. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 червня 2022 року.
15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
13. 27 січня 2020 року до суду надійшов відзив Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області на касаційну скаргу, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
14. Відповідач, зокрема зазначає, що ОСОБА_1 станом на 1 січня 2017 року не мав права на перерахунок пенсії разом з усіма колишніми працівниками міліції, яких Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VIII від 23 грудня 2015 року (далі - Закон №900-VIII) прирівняно до поліцейських, і які на підставі частини третьої статті 63 Закон №2262- XII мають право на перерахунок пенсії, оскільки посада головного бухгалтера Управління виконання покарань УМВС України в Миколаївській області, з якої позивача звільнено на пенсію, не прирівняна до посад поліцейських і відноситься до посад Державної пенітенціарної служби.
15. З огляду на зазначене, відповідач вважає безпідставними вимоги позивача стосовно зобов`язання саме Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розміри його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 1 січня 2017 року.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
16. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом УМВС України в Миколаївській області (по особовому складу) № 60 о/с від 5 липня 1999 року, підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 , який знаходився у розпорядженні УМВС України в Миколаївській області, звільнено з 9 липня 1999 року зі служби за статтею 64 пункту «г» (через скорочення штатів).
17. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
18. У зв`язку з прийняттям Закону №900-VIII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11 листопада 2015 року (далі - Постанова №988), Постанови №1036 позивач у вересні 2017 року звернувся із відповідними запитами до ГУ ПФУ в Миколаївській області та УМВС України в Миколаївській області.
19. Листом УМВС України в Миколаївській області від 29 вересня 2017 року №Р-06/зі/05/38-2017 повідомлено позивача, що рішення про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 Кабінетом Міністрів України не приймалось, довідка про грошове забезпечення про перерахунок пенсії станом на 1 січня 2016 року не складалась.
20. Листом УМВС України в Миколаївській області від 30 жовтня 2017 року №Р-87/05/38-2017 повідомлено позивача, що у зв`язку з тим, що рішення про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 Кабінетом Міністрів України не приймалось, та рішення щодо прирівнювання спеціальних звань внутрішньої служби не прийнято, правових підстав для складання довідок про грошове забезпечення про перерахунок пенсії немає.
21. 26 січня 2018 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України із заявою про виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Миколаївській області відповідної довідки про перерахунок пенсії з 1 січня 2017 року на підставі Постанови №1036.
22. Листом УМВС України в Миколаївській області від 2 лютого 2018 року №Р-15/38/05-2018 повідомлено ОСОБА_1 , що списки для перерахунку пенсії згідно з Постановою №1036 від ГУ ПФУ в Миколаївській області не надходили, у зв`язку з чим відсутні підстави для виготовлення довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2017 року.
23. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у наданні довідки для перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на таке.
27. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
29. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.