ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 804/1216/17
адміністративне провадження № К/9901/29761/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (колегія у складі суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А.)
у справі № 804/1216/17
за позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради
до Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до суду з позовом до Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому , з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 99 від 26.12.2016 у вигляді пені в розмірі 100 279, 32 грн в тому числі 32% - 97 972, 03 грн, 2% - 2307, 29 грн за період з 20.01.2011 по 18.05.2015;
- скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, утому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №99 від 26.12.2016 у вигляді пені в розмірі 100279, 32 грн в тому числі 32% - 97972, 03 грн., 2% - 2307, 29 грн за період з 20.01.2011 по 18.05.2015.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. 20.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 відкрито касаційне провадження.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, станом на час виникнення спірних зобов`язань було платником обов`язкових страхових внесків до Пенсійного фонду України та зобов`язано щомісячно їх сплачувати за встановленою базовою ставкою.
7. Рішенням № 99 від 26.12.2016 до позивача були застосовані фінансові санкції, а саме нарахована пеня за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків за період з 20.01.2011 по 18.05.2015 в розмірі 100279,32 грн, в т.ч. 32% - 97972,03 грн, 2% - 2307,29 гривень.
8. Наведене рішення оскаржувалося позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, проте рішенням від 30.01.2017 за вих. №2408/09/30 було повернуто без розгляду, у зв`язку з пропущенням строку на оскарження даного рішення, так як відповідно до поштового повідомлення позивач отримав зазначене рішення про застосування фінансових санкцій 03.01.2017, а тому строки для оскарження рішення платником 10 робочих днів були пропущенні.
9. Не погоджуючись з рішенням відповідача № 99 від 26.12.2016, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що рішення № 99 від 26.12.2016 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені прийнято з порушенням вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки страхові внески перераховувалися КП «Нікопольводоканал» своєчасно та в повному обсязі.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 99 від 26.12.2016 прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення, діяла нова редакція п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено застосування штрафу у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум, незалежно від кількості днів затримки платежу та нарахування пені за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,1% своєчасно не сплачених сум.
13. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт несвоєчасної сплати підприємством самостійно обчислених страхових внесків протягом вказаного в оскаржуваному рішенні періоді, підтверджується наданими до суду апеляційної інстанції роздруківками з програми АРМ ОССВ до рішення №99 по КП «Нікопольводоканал», з яких вбачається, що станом на 20.01.2011 позивач мав борг у розмірі 73770,02 грн та у розмірі 2214,47 грн, зазначені суми поступово сплачувались позивачем протягом 2011-2015 років, у зв`язку з чим позивачу була нарахована пеня у розмірі 32% та 2 % в залежності від днів прострочення.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
15. Скаржник посилається на те, що з 20.01.2011 по 18.05.2015 страхові внески перераховувалися своєчасно та в повному обсязі. На підтвердження даних обставин, до матеріалів справи було долучено інформаційну довідку щодо нарахувань та сплати страхових внесків КП «Нікопольводоканал», разом з належним чином завіреними копіями платіжних доручень. Однак, ці докази не були прийняті судами до уваги та їм не було надано жодної правової оцінки.
16. Також не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в період з 20.01.2011 по 18.05.2015 КП «Нікопольводоканал» було здійснено лише одинадцять платежів зі сплати страхових внесків і саме 18.05.2015 заборгованість була погашена в повному обсязі, що і стало підставою для припинення нарахування пені, оскільки факт сплати та надходження даних сум на розрахунковий рахунок органу ПФ України, саме в ті періоди, які визначені роздруківками, не було підтверджено з боку відповідача жодними первинними документами.
17. Крім того, в обґрунтування позовних вимог та відсутності заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 20.01.2011 посилається на планову перевірку КП «Нікопольводоканал» за період з 01.08.2010 по 30.04.2013, з якої вбачається, що позивач не мав заборгованості зі сплати страхових внесків станом на 20.01.2011.
18. 11.12.2017 відповідач подав заперечення, в яких просить на касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
20. Згідно з п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV), страхувальники зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.