ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 420/3612/20
адміністративне провадження № К/9901/23484/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Військової частини А3519 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року (головуючий суддя: Глуханчук О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року (колегія суддів: Кравець О.О., Зуєва Л.Є., Коваль М.П.) у справі №420/3612/20 за позовом Військової частини А3519 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
27 квітня 2020 року Військова частина А3519 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини А3519 заподіяну майнову шкоду у сумі 25201,78 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував заподіянням відповідачем шкоди державі у сумі 25201,78 грн. внаслідок неналежного виконання ним як колишнім командиром військової частини А3519 службових обов`язків, яке виразилось у нездійсненні належного контролю за дійсною наявністю військового майна, його використанням та рухом. Ця шкода полягає у безпідставному списанню з бухгалтерського обліку майна на суму 25201,78 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року, адміністративний позов Військової частини А3519 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди залишено без розгляду.
Ухвалюючи судові рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вказав, що предметом спору в справі, що розглядається, є правомірність стягнення майнової шкоди, заподіяної військовослужбовцем військовій частині. Суд вказав, що приписами Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР та ст. 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03 жовтня 2019 року № 160-IX встановлено строк, протягом якого винна особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності, а не строк, протягом якого особа може звернутися до суду про стягнення матеріальної шкоди, що є різними поняттями та регулюється різними нормами матеріального та процесуального права відповідно. Оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, та не зазначено наявності поважних причин, які могли б бути підставою для його поновлення, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
29 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини А3519 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що судами не було враховано, що на дату виявлення завданої шкоди, тобто 24.04.2017 (дата затвердження Акту проведення вибіркової інвентаризації майна бойової підготовки військової частини А3519) спірні правовідносини були врегульовані Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР. Згідно з п. 5 вказаного Положення, час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством, тобто трьох років. Вказує, що на дату виявлення завданої у спірних правовідносинах шкоди, тобто 24.04.2017, строк притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного становив три роки з дня виявлення завданої шкоди. Звернувшись до суду з даним позовом 24.04.2020 (згідно штампу поштового відділення на конверті, у якому надійшов позов), позивачем дотримано строк, протягом якого особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності (три роки). Також, скаржник зазначав, що невизначеною до 2020 року була підсудність даних спорів, оскільки їх розглядав суд в порядку цивільного судочинства. Крім того, вказував, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 в цій справі у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову Військової частини А3519 про стягнення майнової шкоди було відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Підставами для відкриття провадження є посилання скаржника на абз. 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Суду від 01 червня 2022 року вказану адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідач - ОСОБА_2 перебував на посаді командира військової частини А3519 у період з 05 червня 2014 року по 30 червня 2016 року.
Відповідно до наказу від 05 липня 2016 року №123 (по стройовій частині), з 05 липня 2016 року підполковник ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини А3519.
Передумовою виникнення спірних правовідносин стали наступні обставини.
20 серпня 2015 року між військовою частиною А3519 в особі командира Чубенка Олексія Олександровича (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЮГ" (Продавець) укладений Договір про закупівлю товарів за державні кошти №31050/54. Згідно умов договору закуплений товар, а саме вироби з деревини, вироби канцелярські, фарби та лаки. Ціна договору 25201, 78 грн. (а.с. 41-45, том 1, 48-51, том 2).
Проект договору з ТОВ "ТЕХНОЮГ" був погоджений у фінансово-економічному управлінні Командування ВМС ЗС України, про що направлений лист від 13 серпня 2015 року №24/3-831 (а.с. 53, том 2).
Для оплати товару за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №31050/54, продавцем - ТОВ "ТЕХНОЮГ" складено видаткову накладну від 20 серпня 2015 року №000031050/30 на суму 25201, 78 грн. (а.с. 54, том 2).
30 жовтня 2015 року командиром військової частини Чубенко О.О. затверджений Акт виконаних робіт №131, у якому зазначається, що відповідно до плану бойової підготовки військової частини А 3519 та наказу за військової частини А 3519 № 14 від 11.08.2015 року, на виготовлення мішеней № 6, 8, 9а, 10а, 12 було використано засоби, придбані відповідно до видаткової накладної №000031050 від 20.08.2015 року. Комісією запропоновано взяти на облік відповідне майно (мішені № 6, 8, 9а, 10а, 12) на загальну суму 25198, 23 грн. (а.с. 55-56, том 2).
24 квітня 2017 року (після звільнення відповідача) командиром військової частини А3519 затверджено Акт проведення вибіркової інвентаризації майна бойової підготовки військової частини А3519 станом на 14 квітня 2017 року, яким встановлено, що акт виконаних робіт №131 від 30 жовтня 2015 року не відповідає дійсності та підлягає скасуванню. Інвентаризація майна бойової підготовки була проведена під час внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А3519 (а.с. 35-36, том 1).
З цього часу виявлено нестачу військового майна на суму 25201,78 грн.
За вказаним фактом у 2017 році проведено службове розслідування.
У 2017 році в ході проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини А3519 (з адміністративно-господарської діяльності) № 272 від 24 квітня 2017 року, винні особи встановлені не були та матеріали службового розслідування були направлені до військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України.
Постановою військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 29 березня 2019 року у кримінальному провадженні №42017161010000107 від 03.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 425 КК України, кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України (а.с. 30-32, том 1).
Наказом командира військової частини А3519 (з основної діяльності) № 94 від 27 травня 2019 року (зі змінами) призначено службове розслідування за фактом безпідставного списання майна, поставленого за договором № 31050/54 від 20 серпня 2015 року на суму 25 201,78 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті одна грн. 78 коп.) (а.с. 120-122, том 1).
За результатами зазначеного службового розслідування складено акт службового розслідування №20 та видано наказ командира військової частини А3519 від 06 серпня 2019 року №155, яким встановлено в діях колишнього командира військової частини А3519 підполковника ОСОБА_2 протиправні дії, що спричинили заподіяння державі збитків на суму 25 201,78 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті одна грн. 78 коп.) та зазначену суму в подальшому було внесено в книгу обліку нестач військової частини А3519 (а.с. 14-28, том 1).
З цих підстав 27 квітня 2020 року Військова частина А3519 звернулась до суду із цим позовом до ОСОБА_2, у якому просить стягнути на користь Військової частини А3519 заподіяну майнову шкоду у сумі 25201,78 грн.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 5 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (далі - Положення) час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до п. 31 Положення, у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди, командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
Згідно ст. 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон №160-IX) (який набув чинності з 31.10.2019), особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.