Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 132/354/20
провадження № 61-21078св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
учасники справи:
позивач (за первісним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі (за первісним позовом): ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Калинівська міська рада Вінницької області,
позивачі (за зустрічним позовом): ОСОБА_4, ОСОБА_3,
відповідачі (за зустрічним позовом): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору - комунальне підприємство "Житловик",
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2021 року у складі судді Сєліна Є. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Калинівської міської ради Вінницької області про визнання наймачем жилого приміщення, зобов`язання відновлення скасованої реєстрації місця проживання, усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору - комунальне підприємство "Житловик", про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Калинівської міської ради Вінницької області про визнання наймачем жилого приміщення, зобов`язання відновлення скасованої реєстрації місця проживання, усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення.
Позов обґрунтований тим, що в 1988 році йому на склад сім`ї із трьох осіб, яка складалася на той час з нього, його померлої дружини - ОСОБА_5 та його сина ОСОБА_6 територіальним квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці Міністерства оборони України була розподілена та надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, житловою площею 29,39 кв. м. На підставі вказаного рішення та рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради народних депутатів від 15 березня 1988 року № 140 був виданий ордер № 1040 на зайняття вищевказаного житлового приміщення та з того часу в квартирі стали проживати він зі своєю дружиною ОСОБА_5, син ОСОБА_2 зі своєю дружиною.
У зв`язку із сімейними обставинами він з дружиною ОСОБА_5 вирішив тимчасово переїхати проживати в село Сальник Калинівського району Вінницької області, при цьому не знімаючись з реєстраційного обліку в спірній квартирі, в якій залишився проживати син ОСОБА_2 із своєю дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 .
У 2014 році він випадково дізнався від сина про те, що у 1996 році він без його згоди здійснив приватизацію спірної квартири, у зв`язку із чим власниками квартири стали ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Оскільки він та його дружина ОСОБА_5 своїх часток у приватизованій квартирі не отримали, це змусило його звернутися до суду із позовом про скасування свідоцтва про право власності на житло, який рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року був задоволений.
Після набрання законної сили цим судовим рішенням позивач 21 листопада 2019 року звернувся до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області для підтвердження реєстрації його в спірній квартирі, на що йому надано довідку про реєстрацію місця проживання від 21 листопада 2019 року № 2006.
Позивач зазначав, що не має у власності ніякого іншого житла та постійного місця проживання. Оскільки його в судовому порядку не визнано таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням, то він, маючи намір поновити своє порушене майнове право та вселитись у свою квартиру, через відсутність у нього доступу до квартири, звернувся до невістки ОСОБА_3 із листом про усунення перешкод у користуванні житлом та до 10 січня 2020 року звільнити одну із кімнат квартири, допустивши його для проживання у ній. Відповіді він так і не отримав, через що вимушений звернутися до суду із даним позовом.
Позивач (з урахуванням збільшених позовних вимог) просив:
- зобов`язати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення до квартири та передачі ключів від неї;
- визнати його наймачем даної квартири, зобов`язавши Калинівську міську раду Вінницької області відновити скасовану реєстрацію місця проживання у цій квартирі.
В травні 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору - комунальне підприємство "Житловик", про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Зустрічний позов мотивований тим, що відповідно до ордеру № 1040, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області від 15 березня 1988 року № 140, сім`я у складі ОСОБА_1, його дружини ОСОБА_5 та їхнього сина ОСОБА_2 заселились в спірну квартиру та зареєструвалися в ній 24 квітня 1988 року. У 1988 році ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_3, в період якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . У зв`язку із цим ОСОБА_3 вселилася в спірну квартиру, зареєструвавшись там з 13 червня 1989 року, а ОСОБА_4 з 31 травня 2005 року. В 1992 році ОСОБА_1 та ОСОБА_5 переїхали проживати на постійне місце проживання в село Сальник Калинівського району Вінницької області, де на АДРЕСА_3 та присадибна земельна ділянка. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
У 1996 році сім`я із трьох осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приватизували спірну квартиру. Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року у цивільній справі № 132/2908/14-ц задоволено позов ОСОБА_1 про скасування рішення щодо приватизації квартири, скасовано свідоцтво про право власності на житло від 01 лютого 1996 року. Таким чином, відновлено статус квартири, як державного житлового фонду.
У 2006 році подружні відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинені, а шлюб розірвано за рішенням суду від 26 грудня 2006 року.
У 2007 році ОСОБА_2 разом із своїми батьками, коли ОСОБА_3 знаходилась на роботі, вивезли з квартири меблі, побутову техніку та посуд до села Сальник Калинівського району Вінницької області. Проте, ОСОБА_2 ще час від часу з`являвся в квартирі, а з 2013 року остаточно перестав там проживати, однак, залишається зареєстрованим у спірному житловому приміщенні.
21 листопада 2019 року в квартирі зареєструвався ОСОБА_1, проте дана реєстрація була скасована. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 з 11 листопада 1992 року вибув із спірної квартири на інше постійне місце проживання ( АДРЕСА_3 ), то він відповідно до вимог статті 107 ЖК України повинен бути визнаний таким, що втратив право користування квартирою. Крім цього, оскільки і ОСОБА_2 з 2013 року понад шість місяців без поважних причин не проживає в спірній квартирі, то він згідно вимог статті 71 ЖК України втратив право користування нею.
Позивачі за зустрічним позовом просили:
- визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1, з 11 листопада 2002 року відповідно до вимог статті 107 ЖК України;
- визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаною вище квартирою відповідно до вимог статті 71 ЖК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2021 року, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 листопада 2021 року, первісний та зустрічний позови залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що ОСОБА_1 добровільно знявся з реєстрації у спірній квартирі та вибув на постійне проживання до іншого жилого приміщення в іншому населеному пункті, де в передбаченому законом порядку зареєстрував своє місце постійного проживання. ОСОБА_1 після смерті дружини ОСОБА_5 вважається володільцем майна та користувачем субсидії на житлово-комунальні послуги, а відтак його позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні цим жилим приміщенням шляхом вселення до спірної квартири та передачі йому ключів від неї, не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням відповідно до вимог статті 107 ЖК України суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 добровільно знявся з реєстрації в спірній квартирі та фактично її не займає, а відтак визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням не може призвести до жодних правових наслідків, оскільки в силу закону він є таким, що втратив право користування цим житлом. Також, відмовляючи у задоволенні позову про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням відповідно до статті 71 ЖК України суд виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту непроживання відповідача у спірній квартирі без поважних причин і таких обставин під час розгляду справи позивачі не довели, як і обставин, що ОСОБА_2 втратив інтерес до спірного житла.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині залишення без задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Калинівського районного суду Вінницької області.
07 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявники посилаються на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказують, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 03 червня 2020 року у справі № 361/6668/15-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 344/7064/16-ц та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 71, 107 ЖК України. Судами безпідставно не застосовано роз`яснення, викладені в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України" від 12 квітня 1985 року № 2.
Також суди не взяли до уваги докази щодо непроживання відповідача ОСОБА_1 у спірній квартирі без поважних причин. Суди не звернули увагу на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 24 червня 2014 року, яке спростовує доводи щодо створення перешкод позивачами у користуванні квартирою відповідачем ОСОБА_2 .
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 15 березня 1988 року ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Калинівської міської рали народних депутатів № 140 видано ордер на житлове приміщення № 1040 на право заняття житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 29,39 кв. м (т. 1 а. с. 10).
Вказане жиле приміщення надано сім`ї у складі трьох осіб: ОСОБА_1 (наймач), ОСОБА_5 (дружина наймача), ОСОБА_2 (син наймача), які були зареєстровані за вказаною адресою 24 квітня 1988 року, що вбачається з особового рахунку № НОМЕР_1 за формою ЖХ-8 та поквартирної картки за формою Б (т. 1 а. с. 11, 87).
20 серпня 1988 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 91, 92).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані за цією ж адресою у якості членів сім`ї наймача 13 червня 1989 року та 31 травня 2005 року відповідно (т. 1 а. с. 11, 87).
11 листопада 1992 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були зняті з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 та переїхали проживати за іншою адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 87).
Вінницькою квартирно-експлуатаційною частиною району на підставі розпорядження від 01 лютого 1996 року № 23, відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 та членів його сім`ї ОСОБА_3, ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 27 вересня 2019 року, яке набрало законної сили 08 листопада 2019 року, в цивільній справі № 132/2908/14-ц за позовом ОСОБА_1 до КЕВ м. Вінниці, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення щодо приватизації квартири скасовано свідоцтво про право власності на житло від 01 лютого 1996 року, а саме - квартиру АДРЕСА_1, видане керівником Вінницької квартирно-експлуатаційної частини району, згідно розпорядження від 01 лютого 1996 року № 23 (т. 1 а. с. 12-17).
21 листопада 2019 року центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області була здійснена реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 22 листопада 2019 року № 2006.
Висновком комісії центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області від 21 листопада 2019 року № 1: скасовано реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ; визначено внести зміни до паспорта громадянина України ОСОБА_1 та до заяви про реєстрацію місця проживання; вилучити довідку № 2006 про реєстрацію місця проживання, видану 21 листопада 2019 року відділом "Центр надання адміністративних послуг"; повернути довідку № 1772 про реєстрацію місця проживання, видану 18 листопада 2019 року Сальницькою сільською радою Калинівського району Вінницької області; надіслати на ім`я ОСОБА_1 повідомлення встановленої форми (т. 1 а. с. 138).
Головним спеціалістом центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області Харчук Л. М. винесено повідомлення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи від 21 листопада 2019 року № 01-26-727 (т. 1 а. с. 90).
Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб КП "Житловик" Калинівської міської ради від 14 травня 2020 року № 398, до складу сім`ї/зареєстрованих на АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 56)
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.