Постанова
Іменем України
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 759/20824/19
провадження № 61-12717св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Святошинська окружна прокуратура м. Києва, Святошинська Управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві,
треті особи: Державна казначейська служба України, Київська міська прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року у складі судді Кириленко Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня
2021 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Святошинської окружної прокуратури м. Києва, Святошинського Управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві (далі - Святошинське УП ГУ НП в м. Києві) про відшкодування шкоди.
Обґрунтовуючи позов, вказувала, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року затверджено угоду від 27 лютого 2019 року про примирення між нею, ОСОБА_1 , як обвинуваченою та потерпілим ОСОБА_2 , її визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено покарання у виді штрафу
в розмірі 850,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року вирок скасовано та призначено новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Цією ж ухвалою встановлено порушення статей 469 та 474 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) з боку слідчого
та недбальство прокуратури і Святошинського районного суду у зв`язку з тим,
що вони не перевірили на відповідність законодавству угоду про примирення
та обставини справи, що призвело до незаконного засудження
ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, закрито
на підставі пункту сьомого частини першої статті 284 КПК України, а саме
у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від її обвинувачення
у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Посилаючись на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», позивач просила стягнути з держави компенсацію заробітної плати в розмірі 540 000,00 грн., 540 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, неотриманий заробіток у розмірі 100 000,00 грн, відшкодування
за пропущений стаж у розмірі 100 000,00 грн, моральну шкоду, завдану неотриманням заробітку та за пропущення трудового стажу, в розмірі
100 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 липня
2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до пункту 1-1 частини першої статті другої Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон)
за встановлених ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року обставин у позивача не виникло право на відшкодування шкоди в порядку, передбаченому Законом.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення Святошинського районного суду м. Києва
від 24 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вважає, що підстави для відшкодування їй шкоди виникли через те, що ухвалою апеляційного суду встановлено порушення органами досудового слідства і суду процесуального законодавства, її не було визнано винуватою і засуджено, оскільки вирок скасовано і справу закрито.
У касаційній скарзі вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,
і посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах
від 21 грудня 2018 року у справі № 920/31/18, від 19 грудня 2018 року у справі
№ 910/22630/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 761/7165/15, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, від 12 березня 2019 року у справі
№ 920/715/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 359/11706/15-ц, від 10 січня 2019 року у справі № 532/1243/16-ц.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 759/20824/19, витребувано справу зі Святошинського районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що вироком Святошинського районного суду м. Києва
від 21 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному 26 січня
2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100080000644 (кримінальна справа № 759/3960/19) затверджено угоду від 27 лютого 2019 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 , ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , вирок скасовано
та призначено новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Ухвала Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року мотивована тим,
що угода про примирення у цьому кримінальному провадженні укладена
за ініціативою слідчого, тобто особи, яка не може бути ініціатором угоди, а тому вирок суду, яким затверджена угода про примирення між обвинуваченою
та потерпілим, постановлений з істотним порушенням вимог КПК України, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року
у затвердженні угоди про примирення від 27 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному 26 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080000644 (кримінальна справа № 759/3960/19), відмовлено.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, закрито
на підставі пункту 7 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Звернувшись з позовом, позивач посилалась на пункт 1-1 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 10 серпня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права