Постанова
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-1931/2009
провадження № 61-17782св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН»,
заінтересовані особи: акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21 липня 2021 року у складі судді Пустовойт Т. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Пономарьової О. М.,
Мальцевої Є. Є., Попової С. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У червні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (далі - ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача.
Заява мотивована тим, що 14 серпня 2009 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області ухвалено заочне рішення у справі
№2-1931/2009 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит») за кредитним договором від 24 травня 2006 року № 94PVN-05-06 в розмірі 109 527,67 грн.
11 листопада 2020 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ГЕНЕЗИС ФІНАНСОВОЇ СВОБОДИ» укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором від 24 травня 2006 року № 94PVN-05-06.
Того ж дня між ТОВ «ГЕНЕЗИС ФІНАНСОВОЇ СВОБОДИ» та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги за реєстровим № 1422, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором від 24 травня 2006 року
№ 94PVN-05-06.
Посилаючись на вказане, заявник просив замінити сторону стягувача з АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області
№ 2-1931/2009 про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 24 травня 2006 року № 94PVN-05-06 в розмірі 109 527,67 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, у задоволенні заяви ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» про заміну сторони стягувача відмовлено.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження неможлива, якщо заява була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом. В даному випадку строк пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 2-1931/2009 сплинув у вересні 2012 року і заявником не надано доказів того, що виконавчий документ пред`являвся первісним стягувачем до примусового виконання та було відкрито виконавче провадження, у зв`язку із чим відсутні передбачені частинами 1, 5 статті
442 ЦПК України підстави для вирішення питання про заміну сторони стягувача.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21 липня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 21 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, провадження № 61-26197св18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц, провадження № 61-16879св19, від 09 грудня
2019 року у справі № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18, від 19 липня 2021 року у справі № 1003/11357/12, провадження № 61-727св21,
від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20, від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012, провадження
№ 61?5419св21, від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Заявник зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, а у разі відступлення права вимоги - зміна кредитора можлива поза межами виконавчого провадження. При цьому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не є предметом дослідження при розгляді заяви про заміну сторони у цивільній справі.
Вказував, що суди не врахували, що ліквідація банку, припинення основної діяльності банку, зміна всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід виконавчих проваджень та судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, що також не залежала від банку, вплинуло на факт втрати оригіналу виконавчого документа. З моменту прийняття рішення щодо продажу права вимоги стягувач в силу закону не міг проводити будь-яку претензійно-позовну роботу щодо юридичного та процесуального супроводження кредитної справи, що є додатковим аргументом в силу поважності пропуску строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 травня 2006 року між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ 94PVN-05-06, за умовами якого останній отримав кредит в сумі
13 800,00 доларів США до 20 травня 2026 року. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 24 травня 2006 року банк уклав з ОСОБА_2 договір поруки.
31 липня 2009 року у зв`язку з неналежним виконанням боржниками своїх зобов`язань за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 серпня 2009 року стягнено солідарно з ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» у розмірі 100 664,16 грн, нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом - 4 015,70 грн, пеню на суму несплачених відсотків та непогашеного кредиту - 3 733,66 грн, судовий збір - 1 084,14 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30,00 грн, а усього - 109 527,67 грн.
15 вересня 2009 року за заявою представника ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» останньому видано копію рішення суду та два виконавчих листи про примусове виконання вищезазначеного судового рішення.
11 листопада 2020 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ГЕНЕЗИС ФІНАНСОВОЇ СВОБОДИ» укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором від 24 травня 2006 року № 94PVN-05-06.
Того ж дня між ТОВ «ГЕНЕЗИС ФІНАНСОВОЇ СВОБОДИ» та ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги за реєстровим № 1422, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором від 24 травня 2006 року № 94PVN-05-06.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).