Постанова
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 577/3079/20
провадження № 61-10288св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Собини О. І., Ткачук С. С.,
від 08 червня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житлом та виселення.
Позов обґрунтовано тим, що вона є власником 19/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , які є фактично квартирою АДРЕСА_2 . В будинку із 2004 року зареєстрований та проживає її колишній чоловік ОСОБА_2 , шлюб з яким розірвано 07 червня 2018 року.
Відповідач не бажає виселятися добровільно, чим чинить їй перешкоди у користуванні майном.
Сімейних та дружніх стосунків із відповідачем вона не має, а спільне проживання із ним в одному будинку суперечить її інтересам.
Крім того, вона бажає продати спірне житло, однак покупці відмовляються укладати договір купівлі-продажу, допоки в будинку зареєстрована і проживає стороння особа.
Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: 19/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями по
АДРЕСА_1 та виселити його із вказаного житла.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області, у складі судді Гетьмана В. В., від 18 березня 2021 року у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, встановивши, що спірна частина житлового будинку має дві житлові кімнати площею 15,4 кв. м та 14,5 кв. м, в якій колишній чоловік позивача ОСОБА_2 зареєстрований і проживає тривалий час, сплачує витрати на утримання житла, ремонт майна та інші обов`язкові платежі, тобто має тривалий зв`язок із спірним житлом, а також, що відповідачу належить 1/4 частина однокімнатної квартири, загальною площею 31,9 кв. м, в якій зареєстровані і проживають 6 осіб, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки інтереси відповідача щодо користування житлом, як колишнього члена сім`ї власника, не маючого іншого житла для проживання, перевищують інтереси власника майна, яка, крім спірного, має інше житло для проживання.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Сумського апеляційного суду від 08 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня
2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження 19/50 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою:
АДРЕСА_3 , шляхом виселення ОСОБА_2 із вказаного житла. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що виселення відповідача зі спірного житла є законним та пропорційним заходом, який переслідує легітимну мету та є необхідним, оскільки інтереси позивача, як власника житла, перевищують інтереси колишнього члена сім`ї, у якого припинилися правові підстави користування чужим майном та який має у своїй власності інше житло.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18 червня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 08 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку виконання постанови Сумського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у справі № 577/3079/20 в частині виселення ОСОБА_2 .
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_2 підставою касаційного оскарження судового рішення зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17,
від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц.
Вказує, що судом апеляційної інстанції не встановлено неможливість для позивача, як власника, здійснювати фактичне володіння чи користування житлом, тоді як його проживання будинку не свідчить про втрату власником права володіння цією нерухомістю.
Звертає увагу на те, що спірне житло має дві житлові кімнати, а він зареєстрований і проживає в будинку понад 16 років, сплачує витрати на утримання, ремонт та інші обов`язкові платежі, тобто має тривалий зв`язок із спірним житлом, є пенсіонером за віком.
Стверджує, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено питання дотримання балансу між захистом права власності позивача, яка має інше житло для проживання, та захистом його прав, як колишнього члена сім`ї власника, на користування будинком, який не має іншого житла з належними умовами для проживання.
Також зазначає, що він, хоча і має інше житло, однак не може фактично в ньому проживати, оскільки є власником 1/4 частини квартири, житлова площа якої становить 19 кв. м, де зареєстровані та проживають
6 осіб різної статті, при тому, що норма жилої площі встановлюється у розмірі 13,65 кв. м на одну особу.
Крім того, вважає, що апеляційний суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги, адже ОСОБА_1 одночасно просила і скасувати і змінити рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи встановлені судами
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області
від 07 травня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 14 січня 2006 року.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 22 лютого 2000 року на праві власності належить 19/50 частин будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , в якому із
09 січня 2004 року зареєстрований ОСОБА_2
ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло
від 12 травня 1999 року є співвласником квартири
АДРЕСА_4 , загальною площею 31,9 кв. м.
Іншими співвласниками квартири АДРЕСА_4 є: ОСОБА_3 (колишня дружина відповідача) та його дві його дочки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
У квартирі АДРЕСА_4 зареєстровані 6 осіб: ОСОБА_6 (колишня дружина відповідача), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_8 (дочка), ОСОБА_9 (онук), ОСОБА_10 (онук), ОСОБА_11 (брат колишньої дружини відповідача).
Позиція Верховного Суду
Згідно частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.