Постанова
Іменем України
24 травня 2022 року
м. Київ
справа № 757/55437/18-ц
провадження № 61-17012св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Міністерство охорони здоров`я України, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, в інтересах якого діє адвокат Олєйнікова Тамара Володимирівна, на рішення Печерського районного суду міста Києва, у складі судді Остапчук Т. В.,
від 28 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Вербової І. М., Головачова Я. В., Шахової О. В., від 08 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (далі -
НМУ ім. О. О. Богомольця), Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України), ОСОБА_2 про визнання незаконним, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що позивач працював на посаді начальника науково-дослідної частини НМУ ім. О. О. Богомольця.
Наказом МОЗ України від 14 серпня 2018 року № 42-о «Про покладення обов`язків» виконання обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця було покладено на ОСОБА_3 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня
2018 року у справі № 826/14303/18 дію вказаного наказу зупинено.
Позивач вважав, що починаючи з 05 вересня 2018 року ОСОБА_3 не мав права виконувати обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця, у тому числі видавати наказ від 05 вересня 2018 року № 3-з про призначення
ОСОБА_2 виконувачем обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця.
Наказом від 25 вересня 2018 року № 13/1-з за підписом ОСОБА_2 як виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця ОСОБА_1 звільнено із займаної посади відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.
У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_4 повноважень звільняти працівників НМУ ім. О. О. Богомольця, враховуючи відсутність факту прогулу без поважних причин та позбавлення позивача можливості надати письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, ОСОБА_1 вважав, що підлягає поновленню на роботі у
НМУ ім. О. О. Богомольця.
У порушення статті 47 КЗпП України йому не було видано належним чином оформлену трудову книжку.
Крім того, внаслідок спільних протиправних дій відповідачів йому заподіяно моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 10 000 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ НМУ ім. О. О. Богомольця
від 05 вересня 2018 року № 3-з «Про призначення виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця»;
- визнати незаконним та скасувати наказу НМУ ім. О. О. Богомольця
від 25 вересня 2018 року № 13/1-з «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника науково-дослідної частини НМУ ім. О. О. Богомольця;
- стягнути з НМУ ім. О. О. Богомольця на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2018 року по день ухвалення рішення судом;
- стягнути солідарно з НМУ ім. О. О. Богомольця, МОЗ України та
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн компенсації завданої моральної шкоди.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 08 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ НМУ ім. О. О. Богомольця
від 25 вересня 2018 року № 13/1-з «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника науково-дослідної частини НМУ ім. О. О. Богомольця з 25 вересня 2018 року. Стягнуто з
НМУ ім. О. О. Богомольця на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 323 580,30 грн та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 3 000 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати у межах одного місяця у розмірі 47 270,72 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 проведене з порушенням норм трудового законодавства України, оскільки позивач не вчиняв прогулу. Тому наказ НМУ ім. О. О. Богомольця від 25 вересня 2018 року № 13/1-з «Про звільнення», у частині звільнення ОСОБА_1 , є незаконним та підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді з 25 вересня 2018 року із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З урахуванням обставин справи, характеру та глибини душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, виходячи з принципу розумності та справедливості, позивачу підлягає відшкодуванню моральна шкода.
Вимоги про визнання незаконним і скасування наказу НМУ
ім. О. О. Богомольця від 05 вересня 2018 року № 3-з «Про призначення виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця» суд вважав безпідставними, оскільки позивачем не доведено порушення його прав цим наказом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник НМУ ім. О. О. Богомольця - адвокат Олєйнікова Т. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18 жовтня 2021 року представник НМУ ім. О. О. Богомольця - адвокат Олєйнікова Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з районного суду.
У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 20 жовтня 2020 року у справі № 676/2489/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/1232/18, у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 (пункт 1 частини другої статті 389
ЦПК України).
Крім того, вказує на порушення норм процесуального права, що виявилось у встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Звертає увагу, що апеляційний суд з огляду на наявність ухвали суду, якою заборонено передавати повноваження ректора чи виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця, помилково дійшов висновку щодо відсутності відповідних повноважень у ОСОБА_2 , оскільки в подальшому зазначена ухвала суду була скасована.
Стверджує, що позивач не заперечував вчинення ним прогулу за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як судами помилково зазначено, що адресою місця роботи ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .
Наказ НМУ ім. О. О. Богомольця від 14 вересня 2018 року № 488, яким визначено, що навчально-дослідна частина, де працював позивач, розташована по АДРЕСА_2 , підписаний неуповноваженою особою та долучений позивачем до матеріалів справи з порушенням приписів статті 83 ЦПК України.
Вважає, що роботодавцем надано достатньо доказів порушення позивачем трудової дисципліни, а тому невиконання обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.
Звертає увагу, що суди неправильно визначили розмір середнього заробітку позивача, виходячи з відомостей Пенсійного фонду України та АТ КБ «ПриватБанк», а апеляційним судом було безпідставно відмовлено у долученні до справи доказів, які підтверджували помилковість розрахунку середнього заробітку.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працював на посаді начальника науково-дослідної частини
НМУ ім. О. О. Богомольця з 01 липня 2016 року.
ОСОБА_3 виконував обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на підставі наказу МОЗ України від 14 серпня 2018 року № 42-о.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня
2018 року у справі № 826/14303/18 зупинено дію наказу МОЗ України
від 14 серпня 2018 року № 42-о «Про покладення обов`язків»; заборонено МОЗ України призначати виконуючого обов`язки ректора
НМУ ім. О. О. Богомольця та вчиняти будь-які інші дії, щодо покладення обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на будь-яку особу, окрім випадків, визначених положенням Закону України «Про вищу освіту».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня
2018 року у справі за № 826/14303/18 роз`яснено зміст абзацу третього резолютивної частини ухвали про забезпечення позову, шляхом зазначення, що заборона МОЗ України вчиняти будь-які інші дії щодо покладення обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця на будь-яку особу, крім випадків, визначених положеннями Закону України «Про вищу освіту» включає в себе заборону, зокрема й щодо наділення будь-яких осіб повноваженнями ректора чи виконуючого обов`язки ректора НМУ
ім. О. О. Богомольця будь-яким способом, зокрема, й у такі способи як: визнання виконання обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця; передання повноважень ректора чи виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця; представлення повноважень ректора чи виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця; наділення повноваженнями ректора чи виконуючого обов`язки ректора НМУ ім. О. О. Богомольця; делегування повноважень ректора чи виконуючого обов`язки ректора
НМУ ім. О. О. Богомольця; або з використанням будь-якого іншого формулювання окрім випадків, визначених положеннями Закону України «Про вищу освіту».
Наказом НМУ ім. О. О. Богомольця від 05 вересня 2018 року № 3-з за підписом ОСОБА_3 , у зв`язку з необхідністю виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року у справі № 824/14303/18, покладено виконання обов`язків ректора на проректора з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти ОСОБА_2 із 06 вересня 2018 року.
Наказом МОЗ України від 07 вересня 2018 року № 1639 визнано виконання обов`язків ректора НМУ ім. О. О. Богомольця ОСОБА_2 .
Із наказу МОЗ України від 02 жовтня 2018 року № 25-з вбачається, що ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків ректора
НМУ ім. О. О. Богомольця з 02 жовтня 2018 року на підставі «Порядку взаємозаміщення керівного складу НМУ ім. О. О. Богомольця»
від 04 вересня 2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня
2018 року у справі за № 826/14303/18 зупинено дію наказу МОЗ України
від 07 вересня 2018 року № 1639 «Про деякі питання управління
НМУ ім. О. О. Богомольця».
Наказом НМУ ім. О. О. Богомольця за підписом ОСОБА_2
від 25 вересня 2018 року № 13/1з звільнено із займаної посади з 25 вересня 2018 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, зокрема ОСОБА_1 . Підстава: акти про відсутність на робочому місці
від 17, 18, 19, 20, 21, 24 та 25 вересня 2018 року.
Відповідно до наказу НМУ ім. О. О. Богомольця від 14 вересня 2018 року
№ 488 за підписом ОСОБА_5 навчально-дослідна частина розташована у морфологічному корпусі кім. № 40, поверх 4.
Наказ від 14 вересня 2018 року № 488 було розміщено з 14 вересня
2018 року на площах корпусів НМУ ім. О. О. Богомольця.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.