ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/11055/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Д. Трейдінг" (далі - ТОВ "Д. Трейдінг") - Петренка Д. О., Олексіна С. С.,
відповідача - приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі ПрАТ "Укренерго") - Остапенка С. Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПрАТ "Укренерго"
на рішення господарського суду міста Києва від 27.09.2021 (суддя Балац С. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 [колегія суддів: Разіна Т. І. (головуючий), Іоннікова І. А., Тарасенко К. В.]
зі справи № 910/11055/21
за позовом ТОВ "Д. Трейдінг"
до ПрАТ "Укренерго"
про стягнення 181 739 715,89 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Д. Трейдінг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПрАТ "Укренерго" 181 739 715,89 грн., з яких 173 099 353,72 грн. основного боргу, 198 508,75 грн. пені, 1 675 472,65 грн. 3 % річних та 6 766 380,77 грн. інфляційних втрат.
1.2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (дата акцептування 07.05.2019, ідентифікатор договору № 0065-01024; далі - Договір).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 27.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021: закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 30 870 468,46 грн.; решту вимог задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 142 228 885,26 грн. основної заборгованості, 198 508,75 грн. пені, 1 675 472,65 грн. 3 % річних та 6 766 380,77 грн. інфляційних втрат.
2.2. Прийняті зі справи судові рішення мотивовані доведеністю обставин порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості небалансів відповідно до виставлених рахунків, розмір якої підтверджений актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за спірний період. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, суди дійшли висновку про його обґрунтованість та арифметичну правильність. У зв`язку з відсутністю предмета спору внаслідок добровільної оплати відповідачем боргу в розмірі 30 870 468,46 грн. після подання позову провадження у справі в цій частині вирішено закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПрАТ "Укренерго", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19, стосовно того, що "сплата 3 % річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові". Проте, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідач не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено законом. З огляду на зазначене, а також враховуючи неможливість використання відповідачем коштів, належних до сплати позивачу, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних є необґрунтованими, а стаття 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на думку скаржника, не підлягала застосуванню.
4.2. Підставою касаційного оскарження судових рішень ПрАТ "Укренерго" також вважає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
Так, відповідно до пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил ринку (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) оплата платіжного документа з банківського рахунку АР (адміністратора розрахунків, відповідача) на банківський рахунок учасника ринку (позивача) здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка. Проте в своїх розрахунках 3 % річних та інфляційних втрат позивач вказував день направлення рахунка позивачем "начебто на електронну адресу відповідача", не підтвердивши факту такого направлення належними і допустимими доказами. Відтак позивач штучно збільшив період "прострочення". На даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил ринку.
5. Доводи інших учасників
ТОВ "Д. Трейдінг" у відзиві на касаційну скаргу зазначило про безпідставність її доводів та просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Відповідно до умов Договору, укладеного ТОВ "Д. Трейдінг" (учасник ринку; сторона, відповідальна за баланс; далі - СВБ) та ПрАТ "Укренерго" (оператор системи передачі; далі - ОСП) на підставі заяви ТОВ "Д. Трейдінг":
цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії учаснику ринку, у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому (пункт 1.1);
сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (пункт 1.2);
СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3);
ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку; пункт 1.4);
вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратором розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (пункт 2.1);
порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (пункт 2.2);
при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 309, Законом та чинним законодавством України (пункт 3.1);
ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (пункт 3.3);
виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору (пункт 5.1);
подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6);
цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (пункт 9.1).
6.2. На виконання умов Договору позивач у період з жовтня 2020 року по травень 2021 року здійснив продаж електричної енергії відповідачу на загальну суму 176 666 573,00 грн., що підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами), актами купівлі-продажу електричної енергії, копії яких додані до матеріалів справи. Також позивачем до матеріалів справи додано докази направлення на адресу відповідача рахунків-фактур засобами електронного обігу, а саме: електронні листи із зазначенням їх отримувача (відповідача).
6.3. Відповідач своїх зобов`язань за Договором щодо оплати електричної енергії належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 173 099 353,72 грн.
6.4. Після відкриття провадження в цій справі відповідач здійснив часткову оплату заборгованості в загальному розмірі 30 870 468,46 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
6.5. Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних втрат за період з 28.11.2020 по 28.05.2021, суди визнали його правильним, оскільки таке нарахування позивач здійснив з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків, погодженого сторонами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.