ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 191/572/21
провадження № 51-5399км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Круценко Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Логвінова Сергія Сергійовича на вирок Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021040390000006, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Кусоти Мухоршибірського району Бурятської АРСР, проживає в АДРЕСА_1 ), засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Логвінов С.С., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну вироку Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року, призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнення його на підставі ст. 75 цього Кодексу від відбування покарання з випробуванням.
За твердженням захисника, встановлені місцевим судом обставини, а саме те, що він є несудимим, щиро розкаявся, утримує дружину та дочку, претензії з боку потерпілої відсутні, суд апеляційної інстанції безпідставно врахував як такі, що дають підставу для застосування положень ст. 75 КК України, а твердження про те, що небайдужі перехожі врятували потерпілу від більш тяжких (можливо, непоправних) наслідків, є тільки припущенням.
Зазначив, що позбавлення волі засудженого поставить всю родину у скрутне матеріальне становище. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 перестав вживати алкогольні напої, жодного разу не застосовував до потерпілої та інших осіб фізичного насильства, став на шлях виправлення самостійно, а отже, може виправитись без ізоляції від суспільства.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу прокурора Синельниківської окружної прокуратури Нікіфорова Ю.Ю. задоволено. Вирок у частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 скасовано.Ухваленов цій частині новий вирок, яким призначено останньому покарання за ч. 1 ст. 121КК України у виді позбавлення волі на строк5 років. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Як установлено судами, ОСОБА_1 01 січня 2021 року приблизно о 15:00, будучи у станіалкогольного сп`яніння, прийшов на господарську територію магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, направився до приміщення сторожки на території вищевказаного магазину, де в цей момент перебувала його цивільна дружина ОСОБА_2 . Зайшовши у приміщення сторожки, він побачив оголену ОСОБА_2, яка лежала на дивані. В цей момент у ОСОБА_1 на ґрунті ревнощівраптово виник прямий злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості.
ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини можуть бути спричинені суспільно небезпечні наслідки - заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи в приміщенні сторожки, правою долонею наніс один удар по обличчю потерпілої в ділянку лівої щоки та, схопивши своїми обома руками за верхній одяг останньої, витягнув її на подвір`я.
Далі ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, усвідомлюючи можливість заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи цього, умисно наніс потерпілій, яка в цей час перебувала в положенні лежачи на землі, не менше чотирьох ударів ногами, взутими в мокасини, по голові та в ділянку обличчя. Потім ОСОБА_1, тримаючи у своїй правій руці чобіт ОСОБА_2, який знайшов у приміщенні сторожки, наніс ним удар у ділянку обличчя потерпілої та близько п`яти ударів у ділянку грудної клітки і ребер.
Після цього ОСОБА_1, не бажаючи припиняти своїх злочинних протиправних дій стосовно потерпілої, витягнув її за двір господарської території магазину, де продовжував наносити удари ногами, взутими в мокасини, по різних частинах тіла потерпілої, яка в цей час лежала на землі, а саме: не менше трьох ударів по обличчю, не менше двох ударів по голові зверху та один удар у ділянку грудей.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді відкритої непроникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеня, перелому кісток основи черепу зліва, гемосинусу гайморової пазухи зліва, основної та комірок пірамідки зліва, забійних ран голови, гемоотореї справа (від розриву шкіри слухового проходу), які за своїм характером та у своїй сукупності належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран кінцівок, закритої травми грудної клітки за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Позиція інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни. Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.