ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа №755/16095/20
провадження № 51-5925км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Ковтуновича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Письменої Н.Д.,
прокурора Круценко Т.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисників Чайки Л.Й., Колосінського І.А.,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, постановлену у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Високе Черняхівського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 цього Кодексу.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 01 серпня 2020 року о 23 год 52 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом "APRILLA RSL 1000", рухаючись з перевищенням максимально дозволеної швидкості по проспекту Шухевича у місті Києві, зі сторони вул. О. Бальзака до перехрестя з бульваром Перова у крайній лівій смузі, яка дозволяє здійснювати поворот лише ліворуч, порушуючи вимоги пунктів 1.5, 2.3"б", 2.9"а", 8.7.3"е", 8.10, 12.4, дорожнього знаку 5.18 та дорожньої розмітки 1.18 Правил дорожнього руху України, не зупинився на червоний (забороняючий у його напрямку рух) сигнал світлофору та виїхав на перехрестя, де здійснив зіткнення із автомобілем марки CHEVROLET AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався на зелений (дозволяючий рух) сигнал світлофору. У результаті цих подій пасажир мотоцикла "APRILLA RSL 1000" ОСОБА_4 помер улікарні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовим рішенням, постановленим у справі, просить його скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м`якість.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор стверджує, що ухвала апеляційного суду не містить належних спростувань доводів апеляції сторони обвинувачення про м`якість призначеного ОСОБА_1 покарання та безпідставність застосування приписів статті 75 КК.
Поза увагою суду, на переконання скаржника, залишилися тяжкість наслідків, які настали від дорожньо-транспортної пригоди у виді смерті потерпілого, а також факт перебування засудженого під час вчиненого ним злочину у стані алкогольного сп`яніння. А тому з урахуванням викладених обставин ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У запереченні на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_1 стверджує, що у вчиненому щиро розкаюється, від дорожньо-транспортної пригоди зазнав значних ушкоджень, у результаті яких отримав другу групу інвалідності. Переконує, що не створює небезпеки для суспільства.
Захисник Колосінський І.А. у поданому ним запереченні зазначає про необґрунтованість доводів прокурора, наведених ним у касаційній скарзі, а відтак вмотивованість призначеного його підзахисному покарання та застосування приписів статті 75 КК.
Захисник Чайка Л.Й. стверджує про відсутність підстав для скасування судового рішення. Наполягає на відсутності у прокурора Льовочкіна А.О. повноважень на подачу касаційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу прокурора з підстав, наведених в ній.
Засуджений, його захисники та потерпіла просили відмовити у задоволені касаційної скарги прокурора і залишити ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого ОСОБА_1, його захисників Чайки Л.Й., Колосінського І.А. та потерпілої ОСОБА_2, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за частиною 2 статті 286 КК у поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення звернулася до апеляційного суду зі скаргою, в якій не погоджувалася із ухваленим вироком місцевого суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК та наводила доводи на обґрунтування своєї позиції.
Переглядаючи вирок місцевого суду в апеляційному порядку, колегія суддів Київського апеляційного суду визнала необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до обвинуваченого ОСОБА_1 положення статті 75 КК і зазначила, що, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з встановленням іспитового строку, суд першої інстанції навів у вироку належні мотиви прийнятого рішення, вказав в чому полягало його щире каяття.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані захисником документи, а саме: довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 444713, відповідно до якої ОСОБА_1 була встановлена 15 березня 2021 року друга група інвалідності; довідку №3 від 19 квітня 2021року про те, що ОСОБА_1 працює на посаді табельника в ТОВ "ВІДІ АВТОСТРАДА"; інші медичні документи, визнав наведені обставини, а також обставини, що пом`якшують покарання, такими, що можуть свідчити про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без реального відбування покарання.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як слідує з приписів частини 2 статті 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи й обґрунтувати прийняття рішення по кожному із них.