Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 942/248/20
провадження № 61-17143св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - служба у справах дітей Новопсковської селищної ради Луганської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 11 червня 2021 року у складі судді Проньки В. В. та постанову Луганського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Луганської В. М., Коновалової В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Новопсковської селищної ради Луганської області, про позбавлення батьківських прав.
Заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 27 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування понесеного судового збору.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 15 березня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено, поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 27 травня 2020 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
09 червня 2021 року ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила позов залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 11 червня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Клопотання відповідача ОСОБА_2 про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 918,00 грн. Роз`яснено позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Луганського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 11 червня 2021 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу шляхом зменшення стягнутої суми витрат на професійну правничу допомогу з 12 918,00 грн до 8 019,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 2 150,00 грн.
Апеляційний суд погодився із доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 була позбавлена можливості надати заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, враховуючи, що копію вказаної заяви позивач отримала 14 червня 2021 року, а сама ухвала постановлена 11 червня 2021 року, та вказав, що суд не перевірив, чи позивач отримала таку заяву, та чи було достатньо у неї часу на підготовку заперечень щодо заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу, а також не проаналізував обсяг наданих адвокатом послуг.
Апеляційний суд, зменшуючи розмір витрат, присуджений судом першої інстанції, виходив із того, що розмір гонорару, визначений відповідачем ОСОБА_2 , зважаючи на складність справи, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, є неспіврозмірним, а різні за ступенем складності послуги (участь у судовому засіданні, складання заяв, аналіз заочного рішення тощо) фактично оцінені за однаковою погодинною вартістю 1 000,00 грн за годину роботи, що є необґрунтованим та надмірно завищеним показником.
Крім того, апеляційний суд вказав, що такі послуги як складання заяви про перегляд заочного рішення, складання відповіді на заперечення позивача, складання відзиву на позовну заяву фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції відповідача у справі, заява про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення, яка оцінена в розмірі 500,00 грн, складена внаслідок недоліків, допущених адвокатом, що встановлені судом першої інстанції, тому відповідна правнича допомога оплаті не підлягає, як і складання не задоволеного судом клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду за підсудністю, складання якого оцінено в розмірі 500,00 грн, та складання клопотання про допуск представника (200,00 грн), що не передбачено нормами цивільного процесу.
Також апеляційний суд дійшов висновку, що правнича допомога щодо представництва інтересів відповідача у судових засіданнях у справі (6 000,00 грн) підлягає оплаті лише в розмірі 3 000,00 грн, оскільки, як убачається із семи протоколів судових засідань, розгляд справи за участю адвоката Кутового Я. А. по суті пред`явленого позову не проводився.
Таким чином, оцінивши подані відповідачем ОСОБА_2 докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору при визначенні суми витрат на правничу допомогу, фінансового стану обох сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню з 12 918,00 грн до 8 019,00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 11 червня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року у справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувані ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення із позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 12 918,00 грн та постанову апеляційного суду в частині стягнення із позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8 019,00 грн та 2 150,00 грн, та постановити в цій частині нове рішення, яким у стягненні із позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій відмовити у повному обсязі. Заявник також просила у своїй касаційній скарзі зупинити виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду до ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення у справі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статей 134, 135, 137, 141, 142 ЦПК України. Також заявник указує, що судами не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 06 червня 2019 року у справі № 752/4513/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У касаційній скарзі заявник також зазначає, що:
- тільки 10 червня 2021 року відповідач подав заяву про розподіл судових витрат, а судове засідання було призначено на 11 червня 2021 року, отже відповідач у порушення вимог статті 175 ЦПК України не подав орієнтовний розрахунок разом із запереченнями та іншими клопотаннями раніше, і не планував подавати;
- у позивача не було можливості скласти та подати до суду заяву про зменшення витрат на правничу допомогу до 11 червня 2021 року, оскільки відповідач лише 08 червня 2021 року направив їй копію заяви із додатками, вручену через засоби поштового зв`язку 14 червня 2021 року. Так само суд позбавив позивача такої можливості, не надавши час для складання відповідної заяви, розглянувши заяву відповідача 11 червня 2021 року;
- суд може покласти судові витрати на сторону позивача при залишенні позовної заяви без розгляду тільки у випадку: (1) внаслідок необґрунтованих дій позивача; (2) якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Суд першої інстанції не обґрунтовує в ухвалі, як дії позивача є необґрунтованими та неправомірними при розгляді даної справи, щоб за ці дії у подальшому як наслідок покласти на сторону позивача витрати на правничу допомогу;
- у випадку надання професійної правничої допомоги самозайнятою особою також необхідно додати докази ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат (постанови Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/4989/17), проте відповідач цього не здійснив;
- згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Кутового Я. А. від 17 січня 2019 року вбачається, що його стаж роботи складає усього 2,5 роки, що є неспівмірним та значно завищеним із ціною послуг, вказаних в акті від 08 червня 2021 року - 1 000,00 грн на годину як для фахівця із таким малим та незначним стажем роботи. Суд першої інстанції мав би оцінити розумність та необхідність всіх заявлених клопотань, їх суть та наповненість змістом, для визначення вартості послуг на правову допомогу, що суд не зробив;
- договір про надання правової допомоги від 23 січня 2021 року не містить ані погодинний розрахунок вартості правової допомоги, ані передбачені процесуальні дії для справи, та їх вартісну характеристику;
- акт від 08 червня 2021 року містить пункт представництво інтересів заявника у кількості шести судових засідань загальною вартістю 6 000,00 грн, жодне з яких не було проведено. Дані судові засідання не відбувались, на що суд першої інстанції не звернув увагу;
- акт від 08 червня 2021 року містить пункт складання заяви на усунення недоліків заяви у розмірі 500,00 грн, яка подавалася у зв`язку з несплатою відповідачем судового збору за подачу заяви про перегляд заочного рішення, проте є неприпустимим покладання занадто завищених витрат на позивача за необґрунтовані дії відповідача у зв`язку з тим, що стороною відповідача належним чином не виконано вимоги Закону України «Про судовий збір» та не було сплачено судовий збір;
- відсутність ціни позову, судовий збір у розмірі 840,80 грн, мала складність справи, стаж представника відповідача усього 2,5 роки, не доведення відповідачем значення справи для нього та інше свідчать про те, що вказані в акті від 08 червня 2021 року суми, є значно завищеними;
- суд першої інстанції не з`ясував фінансовий стан сторін, щоб стягувати судові витрати у такому значному розмірі;
- надана до суду копія квитанції № 08/06 на підтвердження сплати ОСОБА_2 12 918,00 грн не є належним доказом сплати витрат на правничу допомогу, оскільки у ній не вказана дата її складання та підписання, вона не є квитанцією до прибуткового ордеру чи банківським документом.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про те, що позивач не має наміру залишати касаційну скаргу без розгляду, вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Луганського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року.
Станом на дату розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 призначено судді Висоцькій В. С.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 942/248/20 із Новопсковського районного суду Луганської області, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Луганського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року до закінчення касаційного провадження та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2021 року матеріали справи № 942/248/20 надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2021 року № 2343/0/226-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 та матеріали справи № 942/248/20 передано судді Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Луганського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року.
Позиція Верховного Суду
З огляд на зміст та прохальну частину касаційної скарги, перегляд в порядку касаційного провадження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду здійснюється лише в частині вирішення питання про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції (у незміненій у порядку апеляційного перегляду частині) та постанова апеляційного суду - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій при дослідженні питання понесених у справі ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу установлено, що 10 червня 2021 року від відповідача ОСОБА_2 до суду першої інстанції надійшла заява щодо компенсації витрат на правову допомогу.
Відповідачем на підтвердження своїх вимог надані такі докази:
- договір про надання правової допомоги від 23 січня 2021 року № 23/01/21, укладений між адвокатом Кутовим Я. А. та відповідачем ОСОБА_2 ;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 23 січня 2021 року серії ВІ № 1031290, відповідно до якого адвокат Кутовий Я. А. на підставі договору про надання правової допомоги від 23 січня 2021 року № 23/01/21 має право представляти інтереси ОСОБА_2 у Новопсковському районному суді Луганської області при розгляді справи № 942/248/20;
- акт про надання юридичних послуг (виконання зобов`язань) від 08 червня 2021 року № 08/06/21, згідно з яким відповідачу надано послуги: складання клопотання про витребування заочного рішення - 200,00 грн, складання заяви про перегляд заочного рішення - 2 000,00 грн, складання заяви про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення - 500,00 грн, складання клопотання про допуск представника - 200,00 грн, складання клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції - 200,00 грн, складання відповіді на заперечення позивача - 2 000,00 грн, складання клопотання про приєднання письмових доказів - 500,00 грн, складання клопотання про виклик свідків - 500,00 грн, складання відзиву на позовну заяву - 2 000,00 грн, складання клопотання про витребування письмових доказів - 500,00 грн, складання клопотання про передачу справи на розгляд до іншого суду за підсудністю - 500,00 грн, складання клопотання про виклик свідка - 500,00 грн, представлення інтересів відповідача у судових засіданнях у справі - 6 000,00 грн, витрати на відправлення поштової кореспонденції - 469,00 грн, складання клопотання про покладення витрат правової допомоги на позивача - 200,00 грн, всього - 16 269,00 грн;
- квитанцію № 08/06 про сплату відповідачем на користь адвоката Кутового Я. А. гонорару у сумі 12 918,00 грн за юридичні послуги згідно з актом від 08 червня 2021 року № 08/06/21.
Позивач ОСОБА_1 отримала заяву щодо компенсації витрат на правову допомогу 14 червня 2021 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив стягнути із позивача витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у розмірі 5 150,00 грн, зазначивши, що відповідачу адвокатом надані такі юридичні послуги: вивчення судової практики, надання консультацій, підготовка правової позиції, складання відзиву на апеляційну скаргу - 2 500,00 грн, представництво інтересів у апеляційному суді - 2 500,00 грн, поштові витрати - 150,00 грн, всього - 5 150,00 грн.
Нормативно-правове обґрунтування
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді, регламентовано зокрема у Главі 8 «Судові витрати» Розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 137 ЦПК України).
Згідно з частинами п`ятою-шостою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.