Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-2750-2010
провадження № 61-437св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (стягувач), ОСОБА_1 (боржник),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Пилипенко Ростислав Борисович, на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2019 року у складі судді Мельник І. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Сіренка Ю. В., Гончара Н. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заяву мотивовано тим, що заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2010 року у справі № 2-2750-2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 13 березня 2007 року № ML-F00/039/2007 та за кредитним договором від 12 грудня 2007 року.
На момент звернення до суду з указаною заявою заборгованість не погашено. 31 січня 2018 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладено договір факторингу щодо права вимоги за кредитним договором від 13 березня 2007 року № ML-F00/039/2007, згідно з яким заявник у справі набув права кредитора щодо ОСОБА_1, у зв`язку з чим виникла необхідність у заміні стягувача у виконавчому провадженні.
З огляду на викладене ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просило замінити стягувача ПАТ "ОТП Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у виконавчому провадженні № 44264445 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2750-2010 за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2010 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року, заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" задоволено.
Замінено стягувача ПАТ "ОТП Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у виконавчому провадженні № 44264445 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2750-2010 за рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Черкаси заборгованості за кредитним договором від 13 березня 2007 року № ML-F00/039/2007, яка складається з основної заборгованості за кредитом у розмірі 26 255,53 дол. США, що еквівалентно 209 987,73 грн; нарахованих та несплачених відсотків - 1 237,24 дол. США, що еквівалентно 9 899,40 грн; пені - 10 347,17 грн; штрафу - 475,00 грн; за кредитним договором від 12 грудня 2007 року, яка складається з основної заборгованості за кредитом - 6 072,43 дол. США, що еквівалентно 48 582,87 грн; за нарахованими та несплаченими відсотками - 196,45 дол. США, що еквівалентно 1 571,58 грн; пені - 3 480,96 грн, штрафу - 475,00 грн; судового збору в сумі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн, а всього - 286 638,81 грн.
Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано доведеністю обставин того, що право вимоги за кредитом, за яким стягнуто заборгованість з боржника ОСОБА_1, набуто заявником ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на підставі відповідного договору факторингу (про відступлення таких прав). З огляду на це суди дійшли висновків про наявність процесуальних підстав для заміни сторони виконавчого провадження у справі.
При цьому апеляційний суд не погодився з доводам скаржника про те, що суд не повідомив боржника про розгляд заяви у справі, адже у матеріалах справи наявна повістка, адресована боржнику. Крім того, він мав змогу навести всі свої міркування з приводу вирішення даної справи при її апеляційному перегляді, що було ним здійснено під час розгляду судом апеляційної скарги по суті вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Пилипенко Р. Б., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та повернути матеріали цивільної справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 12, пункту 2 частини сьомої статті 128 та статей 129, 130 ЦПК України.
ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи в суді першої інстанції, на що не звернув увагу апеляційний суд, констатувавши лише про необґрунтованість зазначеного доводу апеляційної скарги. Суд першої інстанції не направив запит до управління Державної міграційної служби України в м. Черкаси про перевірку дійсного місця реєстрації (проживання) боржника ОСОБА_1 .
Усупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України апеляційний суд не зупинив провадження у справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у складі військової частини № 3057 Національної гвардії України МВС України (полк "Азов") безпосередньо в зоні проведення ООС.
Також суди неправильно застосували положення статті 1082 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 не отримував від ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" письмового повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором. Суди не дослідили належним чином обставини стосовно укладення й виконання договору факторингу, зокрема сплати фактором його вартості. У матеріалах справи відсутні завірені належним чином документи про фактичну передачу права вимоги від кредитора фактору.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Пилипенко Р. Б., на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 вересня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року залишено без руху для сплати судового збору.
У лютому 2021 року заявником у встановлений судом строк зазначений недолік касаційної скарги усунуто, судовий збір сплачено.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Пилипенко Р. Б., витребувано з Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу № 2-2750-2010.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2010 року у справі № 2-2750-2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Черкаси заборгованість за кредитним договором від 13 березня 2007 року, яка складається з основної заборгованості за кредитом у розмірі 26 255,53 дол. США, що еквівалентно 209 987,73 грн, нарахованим та несплаченими відсотками - 1 237,24 дол. США, що еквівалентно 9 899,40 грн; пені - 10 347,17 грн; штрафу - 475,00 грн; за кредитним договором від 12 грудня 2007 року, яка складається з основної заборгованості за кредитом 6 072,43 дол. США, що еквівалентно 48 582,87 грн; за нарахованими та несплаченими відсотками - 196,45 дол. США, що еквівалентно 1 571,58 грн; пені - 3 480,96 грн; штрафу - 475,00 грн; судового збору в сумі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн, а всього - 286 638,81 грн.
Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Шостак Н. А. від 24 грудня 2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 23505675 з виконання виконавчого листа № 2-2750/10, виданого 06 грудня 2010 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Черкаси заборгованості за кредитним договором від 13 березня 2007 року у розмірі 286 638,81 грн
Між ТОВ "ОТП Факториг Україна" (правонаступник стягувача ПАТ "ОТП Банк"), як клієнтом, та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", як фактором, 31 січня 2018 року укладено договір факторингу. Згідно з додатком № 1 до цього договору право грошової вимоги за кредитним договором
№ ML-F00/039/2007 від 13 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "ОТП Факториг Україна", перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу клієнт передає (відступає) фактору право грошової вимоги, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, стає кредитором за кредитними договорами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження ухвали Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2019 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 12 пункту 2 частини сьомої, статей 129, 130 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала Соснівського районного суду міста Черкаси від 16 вересня 2019 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
У рішенні від 08 квітня 2010 року у справі "Гурепка проти України (№ 2)" (GUREPKA v. UKRAINE (№ 2), № 38789/04, § 23) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У рішенні від 13 грудня 2011 року у справі "Трудов против России" (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27) Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.
У частині третій статті 442 ЦПК України визначено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частин другої-шостої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Однак, ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце її розгляду, 16 вересня 2019 року, розгляд справи не відклав, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
У матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення поштового відправлення про виклик учасників справи до суду на 16 вересня 2019 року, що ставить під сумнів надсилання судових повісток учасникам справи.
Таким чином, ОСОБА_1, який є боржником у даних правовідносинах, не був належним чином, як того вимагає стаття 128 ЦПК України, повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, призначений на 16 вересня 2019 року, судове рішення суду першої інстанції ухвалене за його відсутності. Процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи стосовно ОСОБА_1 порушені через неповідомлення його про дату і час розгляду справи в суді першої інстанції.
Пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме на неналежне його повідомлення про розгляд справи та розгляд справи за його відсутності.