Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 757/61154/18-ц
провадження № 61-13679св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Хрещатик»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Слюсар Т. А., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Хрещатик» (далі - КП «Хрещатик») про встановлення порядку користування квартирою, зобов`язання розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг та зобов`язання усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом вселення.
Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що вона є співвласником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 є співвласником 2/3 часток цієї квартири відповідно до договору купівлі-продажу від 21 квітня 1999 року.
Відповідно до технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого в 1993 році, спірна квартира є двокімнатною, загальною площею 57,3 кв. м, житловою площею 27,7 кв. м, складається з кімнати 1, площею 12,0 кв. м; кімнати 2, площею 15,2 кв. м; кухні, площею 7,0 кв. м; вбиральні, площею 1,6 кв. м; ванної кімнати, площею 2,6 кв. м; коридору, площею 14,8 кв. м; вбудованої шафи, площею 0,6 кв. м; балконів, площею 3,36 кв. м та 6,72 кв. м, загальна площа 10,08 кв. м. Кімнати в квартирі ізольовані.
З листопада 2015 року ОСОБА_2 чинить їй перешкоди в користуванні спірною квартирою, оскільки змінив замки та взагалі не допускає її до квартири.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
- встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , таким чином: в користування ОСОБА_1 виділити житлову кімнату, площею 12,0 кв. м, разом з балконом, площею 6,72 кв. м; в користуванні ОСОБА_2 залишити житлову кімнату, площею 15,2 кв. м, разом з балконом, площею 3,36 кв. м; в загальному користуванні залишити: кухню, вбиральню, ванну кімнату, вбудовану шафу та коридор;
- зобов`язати КП «Хрещатик» розподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до встановленого порядку користування квартирою;
- зобов`язати ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення ОСОБА_1 до цієї квартири та передачі їй ключів від неї.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2019 року у складі судді Остапчук Т. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про вселення підлягають задоволенню, оскільки статтею 321 ЦК України встановлено непорушність права власності, а відповідач чинить перешкоди позивачу в користуванні квартирою, замінивши замки на вхідних дверях. Ця обставина підтверджується заявою позивача до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04 червня 2017 року.
При цьому суд врахував, що спірна квартира не має кімнат, які б за площею відповідали ідеальним часткам сторін у частковій власності, тому запропонований позивачем порядок користування спірною квартирою порушує права сторін на користування власністю, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині встановлення порядку користування квартирою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Матюшка В. В. задоволено, рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 липня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції постановив, що матеріали справи не містять та позивачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду жодних доказів на підтвердження позовних вимог про встановлення порядку користування квартирою.
Також позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_2 перешкоджає позивачу в користуванні спірною квартирою, а відповідач КП «Хрещатик» відмовив їй у розподілі особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в частині позовних вимог про вселення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 641/7213/18 (провадження № 61-22188св19), від 06 лютого 2019 року у справі № 521/18161/15-ц (провадження № 61-47884св18), від 11 лютого 2019 року у справі № 712/1936/16 (провадження № 61-29843св18).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги заяву ОСОБА_1 до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 04 червня 2017 року, як підтвердження позовних вимог про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою шляхом вселення.
Також суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що матеріали справи містять докази того, що відповідач ОСОБА_2 категорично заперечує проти задоволення позовних вимог позивача щодо вселення її до належної їй на праві власності частини квартири, що свідчить і підтверджує той факт, що ОСОБА_2 перешкоджає позивачу у вільному доступі до належної їй квартири, заперечує проти її проживання в ній, не бажає надати їй ключі від вхідних дверей і забезпечити можливість користуватися своєю нерухомістю.
Отже, крім вимог про вселення постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується, тому не переглядається в касаційному порядку.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від ОСОБА_2 та КП «Хрещатик» не надходили.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
У жовтні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 08грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року і витребувано із Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/61154/18-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 03травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 , вона оскаржує постанову апеляційного суду лише в частині відмови їй у задоволенні позовної вимоги про вселення до квартири АДРЕСА_1 . Тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення інших позовних вимог касаційним судом не переглядається.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
Відповідно до договору купівлі-продажу від 21 квітня 1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили: перша - 1/3 частку, а другий - 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 змінила ім`я на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданим 19 серпня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва.
Згідно з паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .
04 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою, відповідно до якої просила вжити заходи щодо усунення ОСОБА_2 їй перешкод в користуванні своєю власністю, зокрема квартирою АДРЕСА_1 . Заяву зареєстровано канцелярією Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 06 червня 2017 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права