Постанова
Іменем України
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 366/1285/20
провадження № 61-6232св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Іванківське лісове господарство»,
треті особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім?ї Іванківської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 листопада
2020 року у складі судді Міланіч А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Іванківське лісове господарство», треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської районної державної адміністрації, про визнання наймачем житлового приміщення, зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» (далі - ДП «Іванківський лісгосп»), треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської районної державної адміністрації, про визнання наймачем житлового приміщення, зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що на підставі розпорядження голови Іванківської райдержадміністрації від 06 квітня
1998 року № 113 її батьку ОСОБА_4 на сім`ю в складі трьох осіб (він, дружина ОСОБА_3 і дочка ОСОБА_1 , позивачка у справі) було видано ордер на право зайняття однокімнатної квартири жилою площею 17,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки ОСОБА_4 помер та не встиг оформити документи щодо приватизації вказаної квартири.
На даний час в даній квартирі зареєстровані її мати - ОСОБА_3 , позивачка та її неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначала, що вона звернулась до ДП «Іванківський лісгосп», у господарському віданні якої перебуває вказаний будинок, щодо переоформлення договору найму житла на своє ім`я, однак їй в цьому було відмовлено.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати її ( ОСОБА_1 ) наймачем зазначеного житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати відповідача укласти з нею (позивачкою) договір найму даної квартири.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 03 листопада
2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від
24 березня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Іванківський лісгосп», треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської районної державної адміністрації, про визнання наймачем житлового приміщення, зобов`язання укласти договір найму житлового приміщення задоволено.
Визнано ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_2 .
Зобов`язано ДП «Іванківський лісгосп» укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири АДРЕСА_2 .
Стягнено з ДП «Іванківський лісгосп» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 840,80 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки ордер на квартиру, яка є об`єктом спору, видавався на ім`я батька позивачки ОСОБА_4 , який помер, ОСОБА_1 була членом сім`ї наймача і вказана в цьому ордері, місце її проживання з моменту заселення і по даний час зареєстроване у даній квартирі, то суд вважав, що позивачка в силу правил статті 106 ЖК України є наймачем квартири
АДРЕСА_2 та має право на укладення з нею договору найму вказаного жилого приміщення замість попереднього наймача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року ДП «Іванківський лісгосп» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Бородянського районного суду Київської області.
11 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла витребувана справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ДП «Іванківський лісгосп», з урахуванням уточненої редакції, мотивована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки спірна квартира призначалася для заселення працівників лісгоспу, проте ОСОБА_4 був звільнений з роботи ще 17 липня 2006 року за угодою сторін. Заявник вказує, що він не визнає той факт, що позивачка, дитина та матір постійно проживали у спірній квартирі, про що неодноразово було наголошено стороною відповідача. Будь-яких дозволів на проведення ремонтних робіт відповідач не надавав.
ДП «Іванківський лісгосп» вказувало, що ОСОБА_4 був наймачем однокімнатної квартири, особисто не звертався з клопотанням до
ДП «Іванківський лісгосп» щодо передачі до комунальної власності однокімнатної квартири з метою подальшої приватизації. Посилання позивачки на те, що її батько ОСОБА_4 розпочав приватизацію квартири та долучення нею до матеріалів справи копії технічного паспорту, на думку відповідача, не є підставою вважати, що була розпочата приватизація квартири.
Посилання судів на те, що позивачка утримує квартиру та те, що її батьки, а в подальшому і вона, сплачували усі комунальні послуги, не відповідають дійсності, оскільки усі громадяни, які проживають в урочищі Березівка у квартирах, які знаходяться на балансі лісгоспу та ті, які вже приватизовані, не сплачували та не сплачують комунальні послуги.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У червні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу ДП «Іванківський лісгосп» залишити без задоволення, а рішення Бородянського районного суду Київської області від 03 листопада
2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі розпорядження голови Іванківської райдержадміністрації від 06 квітня 1998 року № 113 батьку позивачки - ОСОБА_4 на сім`ю в складі трьох осіб (він, дружина - ОСОБА_3 і дочка - позивачка ОСОБА_1 ) було видано ордер на право зайняття однокімнатної квартири жилою площею 17,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі даного ордеру позивачка та її батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 17 квітня 1998 року були зареєстровані та проживали у вказаній квартирі, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки ОСОБА_4 помер і в квартирі залишилась проживати позивачка ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір`ю ОСОБА_3 , які продовжують утримувати спірну квартиру і здійснюють ремонтні роботи.
Спірна квартира перебуває на балансі ДП «Іванківський лісгосп», є державною власністю та закріплена за вказаним підприємством на праві господарського відання.
У квітні та травні 2020 року ОСОБА_1 зверталася до ДП «Іванківський лісгосп» із заявами щодо укладення з нею (позивачкою) договору найму вищезазначеної квартири та подальшого надання дозволу на приватизацію даної квартири, але відповідач своїми листами від 06 травня 2020 року та 26 травня
2020 року їй в цьому відмовив.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.