Постанова
Іменем України
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-2328/11
провадження № 61-12134св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрпромтехсервіс»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрпромтехсервіс» на постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрпромтехсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2010 році Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Кредобанк» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт» та ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 125, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (кредитодавцем) та ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт» (позичальником).
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28 травня 2008 року між ВАТ «Кредобанк», в подальшому перейменованого на ПАТ «Кредобанк» (кредитодавцем), та ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт» (позичальником) укладено кредитний договір № 125, згідно з яким кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 300 000 дол. США, а позичальник зобов`язався повернути кредит в термін до 27 травня 2010 року і сплатити за користування кредитними коштами відсоткову ставку Libor (03) + 11 % річних та комісію.
На виконання умов кредитного договору банк надав ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт» кредит у розмірі 300 000 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером від 29 травня 2008 року № 1850454.
Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечено іпотекою нерухомого майна (навчально-виробничі майстерні, позначені на плані літерами «Б-2», загальною площею 2 438,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі договору іпотеки від 28 травня 2008 року, який укладений між ВАТ «Кредобанк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Білицею О. З. та зареєстрований в реєстрі за № 965.
Позивач зазначав, що станом на 31 березня 2010 року заборгованість за кредитним договором складала 349 459,76 дол. США, що еквівалентно 2 769 468,60 грн (за курсом НБУ станом на 31 березня 2010 року: 1 дол. США - 7,925 грн), та 3 300 грн, з яких: 75 000 дол. США - строкова заборгованість за кредитом; 225 000 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 16 925 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01 липня 2010 року до 30 березня 2010 року; 27 783,40 дол. США - прострочені проценти за кредитом за період з червня 2009 року до лютого 2010 року; 2 718,90 дол. США - нараховані проценти за період з 01 березня 2010 року до 30 березня 2010 року; 2 032,46 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01 червня 2009 року до 30 березня 2010 року; 3 300 грн - комісія за управління кредитом за період з травня 2009 року до березня 2010 року.
У зв`язку із невиконанням відповідачами зобов`язань за кредитним договором, позивач просив достроково стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 349 459,76 дол. США та 3 300,00 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - навчально-виробничі майстерні, позначені на плані літерами «Б-2», загальною площею 2 483,1 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 13440341, продавши це нерухоме майно з прилюдних торгів.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2015 року, занесеною до журналу судового засідання, позивача ПАТ «Кредобанк» замінено правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»), у зв`язку з відступленням ПАТ «Кредобанк» права вимоги за вказаним вище кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на підставі договору факторингу від 29 листопада 2011 року та договору про відступлення прав за іпотечним договором від 25 квітня 2013 року.
Заявою від 19 червня 2015 року правонаступник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» уточнив позовні вимоги і остаточно просив стягнути солідарно з відповідачів ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт» та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 12 червня 2015 року становила 365 562,96 дол. США, з яких: 300 000 дол. США - заборгованість за кредитом; 30 783,90 дол. США - прострочені проценти за кредитом; 27 450 дол. США - пеня по простроченій основній сумі кредиту, згідно з пунктом 5.1 кредитного договору; 2 816,73 дол. США - пеня по прострочених процентах, згідно з пунктом 7.1 кредитного договору; 4 512,33 дол. США - упущена вигода, згідно з пунктом 7.5 кредитного договору; 3 300 грн - комісія за управління кредитом.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 листопада 2016 року № 74039119, предмет іпотеки відчужено іпотекодавцем ОСОБА_1 , новим власником даного об`єкта нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрпромтехсервіс» (далі - ТОВ «Юрпромтехсервіс»), до якого, за позицією позивача, відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» перейшли обов`язки від попереднього іпотекодавця за вказаним договором іпотеки.
03 травня 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» подало клопотання про заміну первісного відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача - ТОВ «Юрпромтехсервіс», у зв`язку з відчуженням предмета іпотеки.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03 травня 2017 року, занесеною до журналу судового засідання, замінено первісного відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача - ТОВ «Юрпромтехсервіс».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2019 року позов задоволено.
Стягнено солідарно з ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», ТОВ «Юрпромтехсервіс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» заборгованість за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 125 в загальному розмірі 365 562,96 дол. США та 3 300 грн, шляхом звернення стягнення на майно ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт» та ТОВ «Юрпромтехсервіс», а саме на предмет іпотеки: навчально-виробничі майстерні, позначені на плані літерами «Б-2», загальною площею 2 483,1 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 13440341, продавши майно з прилюдних торгів.
Стягнено з ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», ТОВ «Юрпромтехсервіс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», з кожного в рівних частках, судові витрати у справі в розмірі 1 820 грн.
У рішенні вказано, що вжиті у справі ухвалою суду від 03 травня 2017 року заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позичальник порушив кредитні зобов`язання, допустив заборгованість тому, з урахуванням встановлених обставин, необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Юрпромтехсервіс» задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 липня 2019 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», ТОВ «Юрпромтехсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрито.
Роз`яснено позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» право на звернення до суду з таким позовом в порядку господарського судочинства, а також роз`яснено про наявність права протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутись до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду мотивована тим, що станом на 03 травня 2017 року, за своїм суб`єктним складом всі учасники справи були юридичними особами.
Такий суб`єктний склад учасників справи залишився й на момент ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.
Отже, за своїм суб`єктним складом та характером спірних правовідносин спір є господарським, а тому повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального закону, а саме статті 19 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року ТОВ «Юрпромтехсервіс» через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати вказане судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із Галицького районного суду м. Львова.
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла витребовувана цивільна справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ТОВ «Юрпромтехсервіс» зазначало, що закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції порушив та неправильно застосував норми частини першої статті 15 ЦПК України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), частини першої статті 19 ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) та застосовано пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України, яка не підлягала застосуванню, та, як наслідок, зроблено помилковий висновок про те, що ця справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
ЦПК України у редакції, чинній на час звернення позивача із позовом та розгляду справи у суді першої інстанцій (редакція до 15 грудня 2017 року), передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства - частина перша статті 15 ЦПК України (аналогічні положення містить частина перша статті 19 ЦПК України в редакції чинній після 15 грудня 2017 року). Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Натомість ГПК України (у чинній на час звернення позивача із позовом та розгляду справи у суді першої інстанцій до 15 грудня 2017 року) обмежував участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не було віднесено спори щодо правочинів, укладених з фізичними особами для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (статті 1, 12 ГПК України).
У квітні 2010 року банк звернувся до фізичної особи - іпотекодавця ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У 2016 році році (під час розгляду справи) право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки перейшло до ТОВ «Юрпромтехсервіс», у зв`язку із чим ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03 травня 2017 року замінено первісного відповідача ОСОБА_1 на ТОВ «Юрпромтехсервіс».
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, зокрема пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України якою визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
Щодо застосування вказаних норм неодноразово висловлювались правові позиції Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 521/10445/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 159/4709/15-ц.
ТОВ «Юрпромтехсервіс» зазначало, що суд апеляційної інстанції за вказаних правовідносин та обставин справи, неправильно застосувавши норми частини першої статті 15 ЦПК України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року), статті 1, пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України (у редакціях, що діяли як до, так і після 15 грудня 2017 року), а також пункту 1 частини другої статті 255 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про те, що за своїм суб'єктним складом та характером спірних правовідносин спір у даній справі є господарським, а тому повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.
Вказані норми не передбачають зміну підвідомчості спору в процесі розгляду справи як загалом, так і у випадку зміни в ході розгляду справи матеріальних правовідносин, у тому числі у разі переходу права власності на нерухоме майно (зміни власника нерухомого майна), що було предметом іпотеки та залучення у зв'язку із цим як відповідача нового власника такого майна.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» вказувало, що спір у цій справі виник через невиконання позичальником (юридичною особою - ТОВ «Будівельна корпорація «Львіввікнопласт») своїх зобов`язань за кредитним договором від 28 травня 2008 року № 125, що обумовлювало право кредитора звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28 травня 2008 року.