Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 1522/8791/12
провадження № 61-956св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва Олександра Валеріївна,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2018 року в складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва Олександра Валеріївна, про визнання зобов`язання припиненим, розірвання іпотечного договору та зобов`язання провести вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про визнання зобов`язання припиненим, розірвання іпотечного договору та зобов`язання провести вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним затверджено мирову угоду, відповідно до якої за ОСОБА_1 визнається право власності на квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира). Зазначена ухвала набрала законної сили 15 березня 2011 року, а 21 червня 2011 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вказану квартиру в комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реалізації об`єктів нерухомості».
14 лютого 2012 року при зверненні до нотаріуса позивачу стало відомо, що 21 березня 2007 року на вказану квартиру накладена заборона відчуження як на об`єкт нерухомості, який належить ОСОБА_2 на підставі договору іпотеки, укладеного 21 березня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»).
Вказана заборона відчуження порушує його законні права та інтереси, оскільки частиною першою статті 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено перехід права власності на майно, що є предметом іпотеки, у тому числі в порядку спадкування або правонаступництва, у результаті чого останній власник набуває статусу іпотекодавця. Проте ця норма права не передбачає такої підстави переходу права власності на майно, що перебуває в іпотеці, як судове рішення, тому стаття 23 Закону України «Про іпотеку» не може застосовуватись у даному випадку.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд розірвати іпотечний договір, укладений 21 березня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. і зареєстрований за № 1165; визнати зобов`язання щодо забезпечення кредитного договору від 21 березня 2007 року іпотекою припиненим; зобов`язати приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Груєву О. В. скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 , накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Вирішено розірвати іпотечний договір, укладений 21 березня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. і зареєстрований у реєстрі за № 1165.
Визнано зобов`язання щодо забезпечення кредитного договору від 21 березня 2007 року іпотекою квартири АДРЕСА_2 припиненим.
Зобов`язано приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Груєву О. В. скасувати заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 , накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В., нотаріальний номер 93, номер 4674945 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21 березня 2007 року.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки квартира, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк», перейшла у власність іншої особи - ОСОБА_1 на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, а такий порядок не передбачає збереження дійсності іпотеки для набувача майна, як передбачено статтею 23 Закону України «Про іпотеку», то договір іпотеки за аналогією закону підлягає розірванню, а іпотека припиненню, як така, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 .
Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами
17 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект», товариство) звернулось до суду із заявою про перегляд вказаного вище рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на підставі договору факторингу від 12 грудня 2011 року № 1, укладеного з ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» придбало право вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 21 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк».
Також, 12 грудня 2011 року за договором відступлення права вимоги за договорами іпотеки ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за іпотечним договором від 21 березня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк».
У силу статей 512, 514 ЦК України, статті 37 ЦПК України 2004 року ТОВ «Кей-Колект» є сингулярним правонаступником ПАТ «УкрСиббанк». Проте при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АКІБ «УкрСиббанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про визнання зобов`язання припиненим, розірвання іпотечного договору та зобов`язання провести вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна, судом до участі у справі ТОВ «Кей-Колект» залучено не було.
ТОВ «Кей-Колект» зазначало, що нововиявленою обставиною є ухвала апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року, якою ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду.
Таким чином, ухвала апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року є правовою підставою та нововиявленою обставиною для перегляду та скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року за нововиявленими обставинами, оскільки в його основу було покладено саме ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, якою затверджено мирову угоду між сторонами, за ОСОБА_1 визнано право власності на спірну квартиру.
Отже, зі скасуванням вказаної ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року, квартира, яка є предметом іпотеки, залишається у власності ОСОБА_2 , а тому підстав для розірвання договору іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», немає.
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2017 року у задоволенні заяви ТОВ «Кей-Колект» про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при ухваленні заочного рішення суду від 16 травня 2012 року право ТОВ «Кей Колект» на залучення судом до участі у цій справі як процесуального правонаступника ПАТ «УкрСиббанк» не існувало. Тому суд вважав, що у силу частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року право ТОВ «Кей Колект» на залучення судом до участі у вказаній справі як процесуального правонаступника відповідача ПАТ «УкрСиббанк» не може вважатися нововиявленою підставою для скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» залишено без задоволення, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ТОВ «Кей Колект» вважало нововиявленою обставиною своє право на залучення судом до участі у цій справі як процесуального правонаступника ПАТ «УкрСиббанк», що є підставою для скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року. Проте право ТОВ «Кей Колект» на залучення судом до участі у справі не є нововиявленою обставиною у розумінні частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, хоча ТОВ «Кей Колект» і мало право бути залученим до участі у справі як правонаступник ПАТ «УкрСиббанк».
Постановою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій, касаційний суд виходив з того, що суди не врахували, що в силу статей 512, 513 ЦК України ТОВ «Кей-Колект» є правонаступником ПАТ «УкрСиббанк», має всі процесуальні права та обов`язки, які б мав цей банк. Суди не звернули уваги на те, що ТОВ «Кей-Колект» посилалось як на нововиявлену обставину для перегляду заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року саме на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року, якою скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції; та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року, якою позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду.
Суди не перевірили доводів ТОВ «Кей-Колект», що у зв`язку із скасуванням ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року, квартира, яка є предметом іпотеки, залишилася у власності ОСОБА_2 , а тому підстав для розірвання договору іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» не було.
При цьому суди не звернули уваги на те, що предметом і підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не залучення ТОВ «Кей-Колект» до участі у справі, а скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення оскаржуваного рішення суду.
Під час нового перегляду рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2018 року заяву ТОВ «Кей-Колект» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено.
Скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АКІБ «УкрСиббанк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В., про розірвання іпотечного договору, визнання зобов`язання припиненим, зобов`язання провести вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна.
Задовольняючи заяву ТОВ «Кей-Колект» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без розгляду.
Зі скасуванням ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 09 березня 2011 року квартира, яка є предметом іпотеки, залишилася у власності ОСОБА_2 , а тому підстав для розірвання договору іпотеки від 21 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», немає. Оскільки предметом і підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не залучення ТОВ «Кей-Колект» до участі у справі, а скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення оскаржуваного рішення суду, то заочне рішення від 16 травня 2012 року підлягає скасуванню.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2018 року змінено, викладено резолютивну частину рішення у новій редакції:
Клопотання ТОВ «Кей-Колект» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду від 16 травня 2012 року у зв`язку із нововиявленими обставинами задоволено.
Поновлено ТОВ «Кей-Колект» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду від 16 травня 2012 року у зв`язку із нововиявленими обставинами.
Задоволено заяву ТОВ «Кей-Колект» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») про перегляд заочного рішення суду від 16 травня 2012 року у зв`язку із нововиявленими обставинами.
Скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2012 року у цій справі.
Відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 , ТОВ «Кей-Колект» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк»), третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Груєва О. В. про визнання зобов`язання щодо забезпечення кредитного договору від 21 березня 2007 року № 11131182000 іпотекою спірної квартири припиненим, розірвання іпотечного договору між ОСОБА_1 і ТОВ «Кей-Колект» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») від 21 березня 2007 року, зобов`язання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Груєву О. В. скасувати заборону відчуження квартири, накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В. № 4674945 від 21 березня 2007 року.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «Кей-Колект» про скасування заочного рішення суду від 16 травня 2012 року у зв`язку із нововиявленими обставинами, однак залишив поза увагою клопотання товариства про поновлення процесуального строку для подачі заяви щодо перегляду заочного рішення суду від 16 травня 2012 року у зв`язку із нововиявленими обставинами, який пропущений з поважних причин, крім того резолютивна частина рішення суду першої інстанції, з врахуванням кола осіб, підлягає доповненню і уточненню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням резолютивної частини рішення суду першої інстанції у новій редакції.
Також зазначив, що висновки суду першої інстанції про скасування судом першої інстанції за нововиявленими обставинами заочного рішення суду від 16 травня 2012 року ґрунтується на вимогах закону, зокрема на пункті 3 частини другої статті 361 ЦПК України в редакції 2004 року. Також суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання зобов`язання припиненим, розірвання іпотечного договору та зобов`язання провести вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна, оскільки після скасування ухвали суду від 09 березня 2011 року, якою затверджена мирова угода про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_1 , право власності на спірну квартиру, що є предметом іпотеки, стало належати ОСОБА_2 , іпотекодателю за іпотечним договором від 21 березня 2007 року. Тому оскільки ОСОБА_1 не є власником спірної квартири, у нього відсутні правові підстави для оспорення іпотечного договору.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У січні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 подали засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року.
У касаційних скаргах, обґрунтовуючи порушення норм процесуального права, заявники, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилаються на порушення судами приписів статей 73, 361, 362 ЦПК України (в редакції 2004 року), статей 367, 429 ЦПК України та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Також зазначають, що судами не досліджено зібрані у справі докази та не надано їм належної оцінки в сукупності (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційні скарги мотивовані тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2018 року не було поновлено строк для подання заяви про перегляд цієї справи за нововиявленими обставинами, який було пропущено заявником, однак заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами задоволено. Це є порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, статті 362 ЦПК України.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та поновлюючи строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення суду від 16 травня 2012 року у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, у якій ОСОБА_1 не заявляв вимог про поновлення строку відповідачу. Зміна рішення суду першої інстанції в даному випадку з прийняттям рішення про поновлення строку є порушенням частини першої статті 367 ЦПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Крім того, заявники вважають поновлення строку судом апеляційної інстанції необґрунтованим та незаконним.
Також зазначають, що під час розгляду справи товариство не залучалось до участі у справі, а тому не мало право подавати заяву про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Обставини, на які посилається товариство не є нововиявленими, тому що вони не існували на час розгляду справи. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси прийнято 16 травня 2012 року, а підставою для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами товариство зазначило ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2013 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2013 року, які не існували на час розгляду справи і були прийняті значно пізніше.
Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що він є власником спірної квартири на підставі договору дарування від 23 липня 2012 року, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 спірну квартиру.
У грудні 2020 року ОСОБА_3 від сина (позивача по справі) стало відомо про порушення його прав як власника квартири.
ОСОБА_3 вважає, що він має право оскаржувати у касаційному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, як особа яка не брала участі у справі, і суд вирішив питання про його права та інтереси.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.