Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 495/2234/16-ц
провадження № 61-18246 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Позовна заява мотивована тим, що 06 березня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк», банк) та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11311110000, за умовами якого ОСОБА_1 , як позичальник, отримав кредит у розмірі 10 000 доларів США, терміном до 06 березня 2018 року, зі сплатою 13,90 % річних.
06 березня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 186071, відповідно до якого ОСОБА_3 , як поручитель, зобов`язалась перед банком відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту.
06 березня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 185864, відповідно до якого ОСОБА_2 , як поручитель, зобов`язалась перед АКІБ «УкрСиббанк» відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за зазначеним договором про надання споживчого кредиту.
На забезпечення виконання зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту, 06 березня 2008 року було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 , як іпотекодавець, передав в іпотеку банку належну йому квартиру АДРЕСА_1 .
13 лютого 2012 року на підставі договору факторингу № 2 АКІБ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» права вимоги, у тому числі за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту.
13 лютого 2012 року на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки АКІБ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку № 1 до цього договору. Відповідно до виписки з додатку № 1 до вказаного договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки відступлено права вимоги за іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_1 , та договорами поруки, укладеними з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Відповідачі взяті на себе зобов`язання не виконували, на вимоги не реагували, унаслідок чого станом на 22 лютого 2016 року виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 16 163,55 доларів США, що еквівалентно 434 084,45 грн, з яких: заборгованість за основним боргом у розмірі 7 758,48 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 8 405,07 доларів США.
З урахуванням викладеного ТОВ «Кей-Колект» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 434 084,45 грн.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Кей-Колект», АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договору факторингу недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 13 лютого 2012 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу № 2, за умовами якого АКІБ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» права вимоги, у тому числі за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту.
Вважали, що зазначений вище договір факторингу укладено з порушенням положень частини першої статті 203 ЦК України, оскільки ТОВ «Кей-Колект» не є фінансовою установою, яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просили суд визнати договір факторингу № 2, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», недійсним.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 вересня 2016 року справу за позовом ТОВ «Кей-Колект» та справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено, визнано недійсним договір факторингу від 13 лютого 2012 року № 2, укладений між АКІБ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ «Кей Колект» належними та допустимими доказами не доведено наявність у нього права на укладення договору факторингу, оскільки товариством не надано доказів того, що воно є фінансовою установою у розумінні положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу.
Визнання спірного договору факторингу від 13 лютого 2012 року № 2, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», недійсним, свідчить про безпідставність вимог ТОВ «Кей-Колект» до відповідачів про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року апеляційні скарги ТОВ «Кей-Колект» та АКІБ «УкрСиббанк» задоволено частково, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року скасовано. Позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 06 березня 2008 року № 11311110000 станом на 22 лютого 2016 року у розмірі 434 084,45 грн, яка складається з: 208 359,89 грн заборгованості по кредиту, 225 724,56 грн заборгованості по процентах.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 залишено без змін. Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року у частині позову ТОВ «Кей-Колект» скасовано, направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-46871 св 18).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року у частині відмови у задоволені позову ТОВ «Кей-Колект» скасовано. Позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6 465,92 доларів США, яка складається з тіла кредиту у розмірі 4 980 доларів США, а також процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1 485,92 доларів США. У задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» судові витрати у розмірі 5 711,99 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду з цим позовом лише у березні 2016 року, а останній платіж за договором про надання споживчого кредиту здійснено у червні 2010 року, тобто товариством пропущено шестимісячний строк встановлений частиною четвертою статті 559 ЦК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на звернення з вимогою до поручителів щодо сплати простроченої заборгованості.
ОСОБА_1 , як позичальник, належним чином зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту не виконав, заборгованість за цим договором не повернув, яка підлягає стягненню з нього у межах строку позовної давності, про застосування якого зав`ялено представником ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а саме основна заборгованість за період з 25 березня 2013 року по 06 березня 2018 року, а проценти за користування кредитними коштами за період з 25 березня 2013 року по лютий 2016 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду у частині задоволення позову ТОВ «Кей-Колект» про стягнення з нього заборгованості за договором про надання споживчого кредиту скасувати й направити справу у цій частині на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.