Постанова
Іменем України
27 травня 2022 року
м. Київ
справа № 199/1037/20
провадження № 61-13176св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усик Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року у складі судді Красвітної Т. П. та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року у складі судді Красвітної Т. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - ТОВ «ДТЕК Дніпровські електромережі»)про спростування фактів безоблікового споживання електричної енергії та самовільного підключення до електромережі, відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про виклик свідків та витребування доказів відмовлено.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2020 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про виклик свідків та витребування доказів у справі відмовлено.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2020 року справу №199/1037/20 за позовом ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2020 року повернено заявнику.
Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2020 року та від 06 липня 2020 року повернено заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції від 24 липня 2020 року мотивована тим, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про виклик свідків та витребування доказів у вказаній справі. Ухвали суду першої інстанції щодо відмови у розгляді справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, виклику свідків та витребуванні доказів не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Ухвали суду апеляційної інстанції від 31 липня 2020 року про повернення апеляційних скарг відповідно на ухвали суду першої інстанції від 18 лютого 2020 року, 19 червня 2020 року та від 06 липня2020 року про відмову у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про виклик свідків та витребування доказів, щодо прийняття до розгляду, відкриття провадження (не пов`язано із порушенням правил територіальної підсудності) та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
03 вересня 2020 року надійшли касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року, просить її скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
03 вересня 2020 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року, просить скасувати ці ухвали суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги обґрунтовані тим, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист та захищається Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод у контексті права на справедливий суд. Суд апеляційної інстанції безпідставно повернув йому апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про виклик свідків та витребування доказів з тих підстав, що вони не оскаржуються окремо від рішення суду.
Суд першої інстанції в остаточному рішенні відмовив йому у позові з підстав ненадання належних доказів на підтвердження позову, проте вказані клопотання ним подавалися у порядку доказування своїх вимог. Крім того, іншу апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів суд апеляційної інстанції розглянув по суті.
Він включив свої заперечення на ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про виклик свідків та витребування доказів, щодо прийняття до розгляду, відкриття провадження та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін до апеляційної скарги на рішення суду по суті, тобто оскаржив вказані ухвали разом із судовим рішенням, тому суд апеляційної інстанції безпідставно розділив апеляційну скаргу на три скарги та повернув йому апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Олійник А. С. від участі у розгляді касаційних скарг ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про спростування фактів безоблікового споживання електричної енергії та самовільного підключення до електромережі, відшкодування моральної шкоди визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Олійник А. С. разом з матеріалами провадження та заявою про усунення недоліків передати на вирішення іншому судді.
Ухвалою Верхолвного Суду від 30 листопада 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Олійник А. С. відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2020 року та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 рокуу відкриттіпровадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про спростування фактів безоблікового споживання електричної енергії та самовільного підключення до електромережі, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Підставами для касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України заявник зазначає: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції одночасно з оскарженням рішення суду та включення до апеляційної скарги на рішення суду заперечень на ухвали суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках- на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, N 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції пр захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Відповідно до частин першої та другої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 353 ЦПК України (у редакції,чинній на момент звернення із апеляційними скаргами) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: відмови у видачі судового наказу; забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів; забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову; зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; передачі справи на розгляд іншого суду; відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; затвердження мирової угоди; призначення експертизи; визначення розміру судових витрат; зупинення провадження у справі; закриття провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; окрема ухвала; стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; відмови ухвалити додаткове рішення; роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; повернення заяви про перегляд заочного рішення; відмови у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню; відстрочення і розстрочення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення; розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; повороту виконання рішення суду чи відмови у повороті виконання рішення; звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу; оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини; примусового проникнення до житла; звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника; відмови у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу; повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу; повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу; залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; відновлення повністю або частково втраченого судового провадження чи відмови в його відновленні.