Постанова суду № 601/478/18 від 27.05.2022 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину нерухомості, а саме на: 1/2 частку...

Постанова

Іменем України

27 травня 2022 року

м. Київ

справа № 601/478/18

провадження № 61-6455св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

за первісним позовом

позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , орган опіки та піклування Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області, орган опіки та піклування Кременецької міської ради,

за зустрічним позовом

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Гірського Б. О., Бершадської Г. В.,

касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,

касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року у складі судді Мочальської В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Ткач О. І., Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

20 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину нерухомості, а саме на: 1/2 частку будівлі складу свинарника загальною площею 555,9 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 109 805,50 грн; 1/2 частку будівлі складу загальною площею 539,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 106 907,50 грн; 1/2 частку господарського приміщення телятника-свинарника загальною площею 438,6 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 88 722,05 грн; 1/2 частку автогаражів, загальною площею 72,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 17 488,00 грн; на 1/2 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 48 353,50 грн.

Позов обґрунтований тим, що після розірвання шлюбу в судовому порядку у грудні 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 продовжували проживати однією сім`єю, вели спільне господарство до 17 травня 2011 року - часу реєстрації розірвання шлюбу.

18 березня 2019 року ОСОБА_1 подала позов до суду першої інстанції про визнання за нею права власності на частку в спільному майні подружжя за період спільного проживання з 11 січня 2006 року до 24 травня 2011 року. До складу спільно нажитого майна позивач включає об`єкти нежитлової нерухомості в АДРЕСА_1 , № 2T, № 2У, № 4С, зброю та незакінчений будівництвом, готовністю 45 %, будинок АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 просила визнати право власності на: 22,5 % частини незавершеного будівництвом житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, за адресою: АДРЕСА_3 , що становить 1/2 частину збудованого на момент реєстрації розірвання шлюбу; 1/2 частку зброї, яка зареєстрована за ОСОБА_6 : мисливські гладкоствольні рушниці: ІЖ-27, 12 калібру, № НОМЕР_1 , ТОЗ-34, 12 калібру, № НОМЕР_2 ; мисливський нарізний карабін ОПСКС, калібру 7,62 мм, № НОМЕР_3 , мисливську дрібнокаліберну гвинтівку ТОЗ - 701, калібру 5,6 мм, № НОМЕР_4 , пристрій вітчизняного виробництва, споряджений патронами для відстрілу гумовими кулями, марки ФОРТ-12 Р, калібру 9 мм, № НОМЕР_5 , вартість не визначена.

Позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 28 вересня 1985 року вона перебувала із ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, який 18 грудня 2010 року розірвано в судовому порядку. До моменту розірвання шлюбу вона із ОСОБА_6 проживала однією сім`єю, що підтверджується довідкою про реєстрацію його місця проживання, а також його деклараціями про доходи як державного службовця та автобіографіями. Вказувала на те, що шлюб між нею і ОСОБА_6 вважається розірваним лише 24 травня 2011 року - з часу, коли внесено відповідні відомості до записів актів цивільного стану громадян про шлюб. Зазначала, що за час шлюбу вони набули у спільну сумісну власність майно, яке підлягає поділу. У 2010-2011 роках разом із ОСОБА_6 придбано будматеріали та збудовано готовністю 45 % житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , в якому їй належить 22,5 %.

21 травня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , яка на вказаний період часу претендувала на спадкування майна із законними спадкоємцями, та до законних спадкоємців майна померлого чоловіка ОСОБА_6 - дочки ОСОБА_2 , неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , інтереси якої представляє мати ОСОБА_4 , про визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя.

Позов ОСОБА_3 мотивала тим, що з 10 червня 2011 року до 28 квітня 2017 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 . Майно належить їй як законній дружині ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбане за час перебування в шлюбі.

Просила визнати за нею право власності на: 1/2 частку будівлі складу свинарника загальною площею 555,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 109 805,50 грн; 1/2 частку будівлі складу загальною площею 539,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 106 907,50 грн; 1/2 частку господарського приміщення телятника-свинарника загальною площею 438,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 88 722,50 грн; 1/2 частку автогаражів загальною площею 72,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 17 488,00 грн.

Зазначала, що права на вказані об`єкти нерухомості виникли восени 2011 року. За час шлюбу придбано автомобіль марки «НУUNDAI SANTA FE 2.2», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , дата реєстрації 14 квітня 2012 року і трактор колісний МТЗ-80 УК, вартістю 10 000,00 грн (самостійно складена машина), реєстраційний номер НОМЕР_7 , дата реєстрації 27 вересня 2012 року.

18 червня 2018 року ОСОБА_3 подала заяву про збільшення позовних вимог, просила: визнати житловий будинок АДРЕСА_2 , особистою приватною власністю ОСОБА_6 ; визнати за нею право власності на 1/2 частину приміщення АДРЕСА_4 , як об`єкта права спільної сумісної власності подружжя; визнати за нею право власності на 1/2 частину приміщення АДРЕСА_5 , як об`єкта права спільної сумісної власності подружжя.

28 грудня 2018 року ОСОБА_3 подала заяву про збільшення позовних вимог, просила: визнати об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; визнати її співзабудовником цього об`єкта незавершеного будівництва (житлового будинку з господарськими будівлями); визнати за нею право на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року відмовлено в позові ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частку в спільному майні подружжя.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «НУUNDAI SANTA FE 2.2», 2012 року випуску; 1/2 частину трактора колісного МТЗ-80 УК (самостійно складена машина), реєстраційний номер НОМЕР_7 ; Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 19 524,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Відмовивши в позові ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що за час розгляду справи позивачка не довела факту спільного проживання із ОСОБА_6 у період із 11 січня 2006 року до 2011 року, а також її участі в придбанні за спільні кошти подружжя господарських приміщень у селі Білокриниця та зброї.

Відмовивши в позові ОСОБА_1 про визнання права власності на 22,5 % частини незавершеного будівництвом житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_3 , суд першої інстанції зазначив, що незавершений будівництвом житловий будинок не може бути об`єктом поділу. На використані у будівництві будматеріали ОСОБА_1 не має права, оскільки не надала належних та допустимих доказів їх придбання.

Частково задовольнивши позов ОСОБА_3 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля і трактора, суд першої інстанції виходив з того, що на час придбання цього транспорту ОСОБА_3 і ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі та спільно набули вказане майно.

Відмовивши в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 1/2 частину приміщень № 15/4 та 15/5 за адресою: АДРЕСА_6 , суд першої інстанції виходив з того, що вона не довела збільшення істотної вартості майна за рахунок поліпшень, які здійснені під час шлюбу.

Відмовивши в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею прав співзабудовника на 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що вона не довела, що джерелом коштів для придбання будівельних матеріалів для зведення спірного будинку, здійснення будівельних робіт, крім коштів ОСОБА_6 , були і спільні кошти подружжя ОСОБА_3 та її померлого чоловіка.

Відмовивши в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину нежитлових приміщень у Білокриниця, суд виходив з того, що ці позовні вимоги ґрунтуються лише на її поясненнях.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інтанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року скасовано в частині вирішення позову ОСОБА_1 щодо зброї, нежилих приміщень у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 , № 2У, АДРЕСА_8 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким припинено спільну сумісну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на вказане майно та визнано за ОСОБА_1 право власності на:

1/2 частку зброї, яка зареєстрована за ОСОБА_6 : мисливські гладкоствольні рушниці: ІЖ-27, 2/12 калібру, № НОМЕР_1 , ТОЗ-34, 2/12 калібру, № НОМЕР_2 ; мисливський нарізний карабін ОПСКС, калібру 7,62 мм, № НОМЕР_3 , мисливську дрібнокаліберну гвинтівку ТОЗ-1701, калібру 5,6 мм, № НОМЕР_4 , пристрій відчизняного виробництва, споряджений патронами для відстрілу гумовими кулями, марки ФОРТ-12 Р, калібру 9 мм, № НОМЕР_5 , вартість не визначена; 1/2 частку будівлі свинарника загальною площею 555,9 кв. м на АДРЕСА_1 , вартістю 109 805,50 грн; 1/2 частку будівлі складу загальною площею 539, 6 кв. м на АДРЕСА_1 , вартістю 106 907,50 грн; 1/2 частку господарського приміщення телятника-свинарника загальною площею 438,6 кв. м на АДРЕСА_7 , вартістю 88 722, 50 грн; 1/2 частку автогаражів загальною площею 72,2 кв. м на АДРЕСА_8 , вартістю 17 488,00 грн.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 щодо незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_3 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким припинено спільну сумісну власність ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на вказане майно та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку цього незавершеного будівництвом будинку.

Рішення Кременецького районного суду від 04 жовтня 2019 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 щодо нежилого приміщення на АДРЕСА_5 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким припинено спільну сумісну власність ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на це приміщення та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку цього нежилого приміщення, вартістю 413 500,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення Кременецького районного суду Тернопільської області залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою в частині вимог щодо нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та зброї; апеляційна скарга ОСОБА_3 є обґрунтованою в частині вирішення її вимог стосовно нежилого приміщення на АДРЕСА_5 , незакінченого будівництвом житлового будинку на АДРЕСА_3 .

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У червні 2020 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

У квітні 2020 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_3 щодо 1/2 частки нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 та відмовити у цій частині позову.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, просила скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні її позову про поділ об`єкта незавершеного будівництва й задоволення позову ОСОБА_3 в цій частині, залишити без змін рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2

ОСОБА_2 скаржує припинення спільної сумісної власності ОСОБА_6 і ОСОБА_3 на нежитлове приміщення на АДРЕСА_5 й визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частку вказаногоприміщення вартістю 413 500,00 грн.

Посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року, провадження № 6-1447цс17.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що квитанції, якими ОСОБА_3 підтверджує свою участь у поліпшенні нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 , не є належними доказами, оскільки в них немає інформації про покупця будівельних матеріалів та не вказано, куди саме вони були використані. Висновки експерта про наявність поліпшень спірного майна викладені лише зі слів замовника.

ОСОБА_3 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження обставин того, що вартість нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 і істотно збільшилася внаслідок здійснених за час перебування у шлюбі поліпшень; висновок експерта щодо істотного збільшення вартості будівлі не відповідає дійсності. Суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_3 в цій частині позову.

Вона отримала від ОСОБА_3 висновок експерта від 22 лютого 2019 року № ЕЗ- 7/18 за результатами проведення оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, проте супровідний лист до цього висновку їй не надсилався, тому вказаний висновок експерта як доказ у справі є недопустимим. Крім того, експерт не оглядав приміщення до проведених у ньому поліпшень, таку інформацію йому надала ОСОБА_3 ; технічний стан будівлі у 2006 році відповідає її технічному стану тепер, тобто вагомого поліпшення об`єкта нерухомості не відбулося. Суд апеляційної інстанції не врахував показів свідків, які здійснювали ремонтні роботи в цьому приміщенні.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1

ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині відмови у задоволенні її позову щодо 1/2 частки від 45 % незавершеного будівництвом будинку АДРЕСА_3 та задоволення позову ОСОБА_3 в цій частині.

28 жовтня 2005 року вони із ОСОБА_6 придбали домогосподарство на АДРЕСА_3 , дозвіл на його будівництво виданий ОСОБА_6 24 квітня 2007 року. У 2010 році вони придбали будівельні матеріли, з весни до грудня 2011 року добудували фундамент, продовжили будівництво будинку, дах і стини, будівництво господарських будівель. Готовність об`єкта будівництва становила 45 %. Тому 1/2 частка від 45 % належить їй. ОСОБА_3 не надала доказів її участі у будівництві вказаного будинку.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3

ОСОБА_3 оскаржує задоволення позову ОСОБА_1 .

Якна підставу касаційного оскарження посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, провадження № 14-325цс18, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19, від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18; у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, провадження № 61-3752св18, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, провадження № 61-6436св18, від 03 травня 2018 року у справі № 639/7335/15-ц, провадження № 61-1028св18, від 03 жовтня 2018 року у справі № 761/3136/16-ц, провадження № 61-12607св18, від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17, провадження № 61-5400св19, від 21 листопада 2018 року у справі № 539/2669/15-ц, провадження № 61-18459св18, від 27 лютого 2019 року у справі № 567/147/16-ц, провадження № 61-8500св18, від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц, провадження № 61-30536св18, від 18 липня 2018 року у справі № 209/974/15-ц, провадження № 61-31318св18; постановах Верховного Суду України від 22 листопада 2017 року, провадження № 6-2830цс16, від 23 вересня 2015 року, провадження № 6-258цс15.

Нежилі господарські споруди в с. Білокриниця придбані у період, коли ОСОБА_1 хоч і перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , проте фактичні шлюбні відносини між ними вже припинилися.

ОСОБА_1 розлучилася із чоловіком 24 травня 2011 року та після цієї діти не зверталася до ОСОБА_6 щодо поділу спільного майна, про порушення своїх прав могла дізнатися раніше 2017 року. Питання про поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку взагалі не ставилося, а тому її вимоги задоволенню не підлягають.

Зброю чоловік купував для індивідуального користування, дозвіл на придбання та зберігання мисливської зброї видавався саме ОСОБА_6 , тому це майно не підлягає поділу. Висновки суду апеляційної інстанції в цій частині не відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 209/974/15-ц.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залишення позову без розгляду, яку задоволено ухвалою суду від 29 березня 2019 року. У подальшому ОСОБА_1 подала новий позов, який суд прийняв без оплати судового збору й дотримання інших вимог до процесуального документа. Щодо одного й того самого спору у справі одночасно є ухвала про залишення позову без розгляду й рішення суду по суті спору. Прийнявши до розгляду «позов у новій редакції», що не передбачено ЦПК України, суд порушив принцип змагальності сторін.

Надані ОСОБА_1 висновки про вартість майна не можуть бути належними доказами у справі, оскільки оцінку майна здійснено без огляду та ознайомлення із об`єктами оцінки, і ці висновки подані як додаток до позовної заяви, яка залишена без розгляду. Оплату оцінки майна здійснила ОСОБА_2 , тому вказані висновки не можуть бути доказом несення судових витрат ОСОБА_1 .

З неї стягнено на користь ОСОБА_1 витрати на оплату послуг адвоката у позові, який залишений без розгляду. Суд стягнув з неї витрати на правову допомогу на підставі неналежних доказів.

Аргументи інших учасників справи

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить задовольнити скаргу та зазначає, що нежитлове приміщення на АДРЕСА_5 набуте у власність ОСОБА_6 за договором дарування до шлюбу із ОСОБА_3 . Ремонтні роботи за вказаною адресою проведені у період до 2011 року, ОСОБА_3 не надала доказів на підтвердження будь-яких ремонтних робіт за її участю. ОСОБА_3 не надала належних і допустимих доказів на підтвердження обставин того, що вартість нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 і істотно збільшилася внаслідок поліпшень здійснених за час її перебування у шлюбі із ОСОБА_6

ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення та зазначає, що ринкова вартість нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 у період її шлюбу із ОСОБА_6 збільшилася на 505 000,00 грн за рахунок спільних коштів, тому це майно підлягає поділу між колишнім подружжям. Клопотань щодо проведення повторної чи дадаткової експертизи ОСОБА_2 не заявляла, висновок експерта від 22 лютого 2019 року № ЕЗ-37/18 доказами не спростувала.

ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити скаргу без задоволення та зазначає, що будинок АДРЕСА_3 зводився вже під час їх шлюбу, в ньому вони почали проживати сім'єю. ОСОБА_1 не надала доказів її участі у будівництві будинку до 45 % готовності та придбанні будматеріалів. ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду із такими вимогами, оскільки була обізнана про те, що вони з чоловіком проживають у будинку з 2012 року. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залишення позову без розгляду, яку задоволено ухвалою суду від 29 березня 2019 року. У подальшому ОСОБА_1 подала новий позов, який суд прийняв без оплати судового збору й дотримання інших вимог до процесуального документа.

ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить задовольнити скаргу та посилається на обставини, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу без задоволення та зазначає, що при поділі спільного майна подружжя перебіг позовної давності починається з моменту, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення свого права на майно. Вона дізналася про такі обставини у лютому 2018 року, коли нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Вогнепальна зброя придбана за кошти подружжя, не належить до речей індивідуального користування та підлягає поділу. Крім того, мисливська зброя не виключена із цивільного обороту. Позовна заява у новій редакції є уточненням первісних вимог та подана на стадії підготовчого судового засідання, що узгоджується із вимогами цивільного процесу. Докази, додані до первісної заяви, досліджувалися судами. Оцінку майна проведено відповідно до вимог законодавства, ОСОБА_3 неодноразово посилалася на ці висновки на підтвердження своїх вимог. Разом з тим вона не згодна з витратами на правову допомогу й на оплату експертиз, які стягнуто з неї, оскільки вказані суми надмірно завищені.

ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу без задоволення та зазначає, що ОСОБА_1 не пропустила строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав дізналася у лютому 2018 року, коли нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно. Вогнепальна зброя придбана за кошти подружжя, не належить до речей індивідуального користування та підлягає поділу. Неналежне надання адвокатом Січковської С. С. правової допомоги в оформленні заяви про зміну позовних вимог не може обмежувати її у доступі до правосуддя. Оцінку майна проведено відповідно до законодавства, ОСОБА_3 неодноразово посилалася на ці висновки на підтвердження своїх вимог. Разом з тим вона не згодна із витратами на правову допомогу й на оплату експертиз, які стягнуто з неї, оскільки вказані суми надмірно завищені.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано матеріали справи.

Ухвалами Верховного Суду від 08 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 .

Заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк щодо майна померлого подано дочкою ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_3 .

Законним спадкоємцем майна померлого є малолітня дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Кременецької нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Постановою державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори від 23 лютого 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що вона не подала правовстановлюючих документів на майно, яке належить ОСОБА_6 , що підтверджують право власності подружжя на таке майно.

Постановою державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори від 11 травня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у зв`язку з розглядом судом справи № 2/601/359/2018.

28 травня 1985 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».

Рішенням Тернопільського міського суду від 18 грудня 2003 року у справі № 2-7648 шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 розірвано.

24 травня 2011 року оформлено розірвання шлюбу між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , про що внесено відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу.

11 червня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління юстиції в Рівненській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_9 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».

ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 в автобіографіях від 03 березня 2006 року, 01 квітня 2010 року, 27 вересня 2010 року зазначив ОСОБА_1 як дружину.

Відповідно до декларацій про доходи, зобов`язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця ОСОБА_6 за 2009 рік, 2010 рік членом його сім`ї є дружина ОСОБА_1 .

За ОСОБА_6 зареєстровано таку зброю: 31 березня 2000 року мисливські гладкоствольні рушниці: ІЖ -27 12мм калібру, № НОМЕР_1 , та ТОЗ-34, 12 мм калібру № НОМЕР_2 ; 30 грудня 1996 року мисливський нарізний карабін НОМЕР_8 калібру 7,62 мм, № НОМЕР_3 ; 20 січня 1998 року мисливську дрібнокаліберну гвинтівку ТОЗ-1701 калібру 5,6 мм., № НОМЕР_9 ; 25 жовтня 2000 року пристрій вітчизняного виробництва споряджений патронами для відстрілу гумовими кулями марки, ФОРТ-12 Р, калібру 9 мм, № НОМЕР_5 .

На день смерті ОСОБА_6 був титульним власником об`єтів нерухомості:

житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 12червня 2007 року, державна реєстрація проведена 10липня 2007 року;

незавершиного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 63.5 кв. м, житловою площею 28,6 кв. м, готовністю 100 %, не прийнятого в експлуатацію;

господарського приміщення телятник-свинарник в АДРЕСА_7 , загальною площею 438,6 кв. м, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_10 від 03 вересня 2011 року, яке видано на підставі рішення Білокриницької сільської ради від 18 березня 2010 року № 15 та зареєстроване 03 вересня 2011 року в Кременецькому БТІ;

господарського приміщення свинарника в АДРЕСА_1 , загальною площею 555,9 кв. м, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_11 від 03 вересня 2011 року, яке видано на підставі рішення Білокриницької сільської ради від 27 грудня 2010 року № 78 та зареєстровано 03 вересня 2011 року в Кременецькому БТІ;

господарського приміщення складу в АДРЕСА_1 , загальною площею 539,6 кв.м, вартістю 213 815 грн, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_10 від 03 вересня 2011 року, яке видано на підставі рішення Білокриницької сільської ради від 27грудня 2010 року № 78 та зареєстровано 03 вересня 2011 року в Кременецькому БТІ;

господарського приміщення автогаражі у АДРЕСА_8 , загальною площею 72,2 кв. м, відповідно до свідоцтва про право власності НОМЕР_12 від 03 вересня 2011 року, яке видано на підставі рішення Білокриницької сільської ради від 27 грудня 2010 року № 77 та зареєстровано 03 вересня 2011 року в Кременецькому БТІ;

нежитлового приміщення на АДРЕСА_5 , загальною площею 575,6 кв. м, на підставі договору дарування від 03 серпня 2006 року та зареєстрованого того ж дня в Кременецькому БТІ;

нежитлового приміщення на АДРЕСА_4 , загальною площею 410,6 кв. м, на підставі договору дарування від 03 серпня 2006 року, зареєстрованого того ж дня в Кременецькому БТІ.

ОСОБА_6 протягом 2009-2010 років придбав відповідно до договорів купівлі-продажу майнового паю у фізичних осіб майнові паї колишнього КСП Білокриниця на загальну суму 29 416, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 договорів купівлі-продажу майнового паю покупець ОСОБА_6 сплатив продавцям вартість паю, яка визначена у пункті 1 договору, в межах терміну, який охоплює 2009-2010 рік залежно від дати укладення такого договору.

На підставі викуплених майнових паїв частки ОСОБА_6 у пайовому фонді майна СВК Біла Криниця становлять: 5 690 грн, 4 848 грн, 4 690 грн, 6 367 грн згідно зі свідоцтвами про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ТР-1Х № 002121 від 24 грудня 2009 року, серії ТР-1Х № 002252 від 21 вересня 2010 року, серії ТР-1Х № 002247 від 27 січня 2010 року, серії ТР-1Х № 002255 від 28 жовтня 2010 року, виданими Білокриницькою сільською радою.

................

Перейти до повного тексту