Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 607/18523/21
провадження № 61-2354св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3,
заінтересована особа - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Боднар Ольгою Володимирівною, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2021 року у складі судді Черніцької І. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У жовтні 2021 року ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_3, заінтересована особа - ОСОБА_4, звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Заява мотивована тим, що він є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .
Шлюб між ним та матір`ю дітей, ОСОБА_5, розірвано на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2021 року. Він, діти та ОСОБА_5 (колишня дружина) зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1, власником якої є його батько.
Починаючи з червня 2021 року у квартирі періодично проживає матір його колишньої дружини ОСОБА_5, баба дітей - ОСОБА_4 .
Вважав, що ОСОБА_4 негативно впливає на дітей, налаштовує їх проти нього, погано висловлюється про нього, відчужує дітей від нього, чим чинить щодо дітей психологічне насильство.
До червня 2021 року між ним та дітьми були встановлені хороші, неконфліктні стосунки.
У серпні 2021 року діти відвідували ОСОБА_4 у с. Лопатин Львівської області та з того часу відносини між ним та синами стали погіршуватись.
Поведінка дітей змінилася, зокрема, старший син ОСОБА_2 почав негативно висловлюватися щодо нього, не хоче розмовляти з ним та спілкуватись.
02 жовтня 2021 року ОСОБА_4 вчинила конфлікт із ним, ображала його нецензурною лайкою та іншими образливими висловами в присутності синів, за що їй винесено терміновий заборонний припис серії АА № 225907 від 02 жовтня 2021 року, яким їй заборонено в будь-який спосіб контактувати з ним у строк на 5 діб з 13:00 год 02 жовтня 2021 року до 13:00 год 07 жовтня 2021 року.
Крім того, він подав заяву до правоохоронних органів та заяву до Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, у якій просив вжити заходів щодо ОСОБА_4 та скласти акт рівня безпеки дітей у його сім`ї.
Посилався на те, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться справа № 607/17839/21 щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Вважав, що вказані дії ОСОБА_4 є формою домашнього психологічного насильства відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вказаними діями ОСОБА_4 травмує психіку дітей, відчужує дітей від батька, що полягає в необґрунтованих звинуваченнях, приниженні його авторитету як батька, вселення дітям відчуття провини, нібито спілкування із батьком засмучує їх матір. Стверджує, що подальше проживання ОСОБА_4 разом із дітьми призведе до вчинення нею і надалі домашнього насильства, що проявляється у залучені дітей до конфлікту, відстороненні їх від батька та завдасть їм значної психологічної шкоди.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_3, просив суд видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_4, яким заборонити останній на строк 6 місяців перебувати в місці спільного проживання (перебування) із малолітніми дітьми.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_3, заінтересована особа - ОСОБА_4 про видачу обмежувального припису, відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що наведені заявником обставини не містять ознак психологічного насильства щодо дітей в розумінні Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_4 психологічного насильства щодо дітей, а також ризиків, які можуть настати у майбутньому у зв`язку із не вчиненням щодо останньої обмежувального припису.
Терміновий заборонний припис відносно ОСОБА_4 щодо заборони в будь-який спосіб контактувати із ОСОБА_1 строком на 5 діб, сам по собі, не підтверджує факт вчинення ОСОБА_4 психологічного насильства щодо дітей, а також ризиків, які можуть настати у майбутньому у зв`язку із не вчиненням щодо останньої обмежувального припису.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявником не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_4 психологічного насильства щодо дітей, а також ризиків, які можуть настати у майбутньому в зв`язку із не вчиненням щодо останньої обмежувального припису.
Сам факт звернення заявника до правоохоронних органів щодо неправомірних дій ОСОБА_4 відносно нього, свідчить про наявність конфлікту між заявником та заінтересованою особою, але не підтверджує факт того, що остання вчинила щодо дітей психологічне насильство, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Доводи ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_4 травмує психіку дітей, відчужує дітей від нього, залучає їх до конфліктів є безпідставними та жодними доказами не підтверджені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд помилково встановив, що між ним та ОСОБА_4 існує конфлікт, який не підтверджує факту вчинення останньою психологічного насильства щодо дітей.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права та свободи особи, оскільки має існувати розумне співвідношення між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 654/5243/14-ц та постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19), від 20 травня 2020 року у справі № 673/1607/19 (провадження № 61-1432св20), від 11 серпня 2021 року у справі № 753/4405/20 (провадження № 61-5967св21), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року представником ОСОБА_4 - адвокатом Авдєєнком В. В. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, оскаржувані судові рішення скасуванню не підлягають.
Зазначає, що ОСОБА_4 не вплутувала дітей у конфлікт дорослих. Натомість саме ОСОБА_8 своєю поведінкою вчиняє домашнє насильство над дітьми, травмує їх психіку, намагається нав`язати дітям відчуття незахищеності та провини, створює у дітей відчуття небезпеки, принижує матір дітей.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2021 року розірвано.
В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 12 січня 2017 року та серії НОМЕР_2 від 15 червня 2011 року.
02 жовтня 2021 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, яка є матір`ю його колишньої дружини ОСОБА_8, у квартирі за АДРЕСА_1 виник конфлікт.
Згідно з талоном-повідомленням Єдиного обліку № 40410 про прийняття та реєстрацію заяв поданих до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, 02 жовтня 2021 року о 11 год. 28 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 вчиняє сварку, погрожує фізичною розправою. По даному факту заявником написано заяву, пояснення та відносно ОСОБА_4 складено протокол за частиною першою статті 173-2 КУпАП, винесено терміновий заборонний припис терміном на 5 діб.
З огляду на терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_4 від 02 жовтня 2021 року ОСОБА_4 02 жовтня 2021 року близько 11 год 26 хв на АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство відносно колишнього зятя ОСОБА_1 психологічного характеру. Потерпілою особою зазначено ОСОБА_1, а ОСОБА_4 заборонено в будь-який спосіб контактувати із ним строком на 5 діб до 13 год 07 жовтня 2021 року, про що складено протокол відносно ОСОБА_4 за частиною першою статті 173-2 КУпАП щодо подій.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 08 листопада 2021 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Адміністративну справу відносно ОСОБА_4 за частиною першою статті 173-2 КУпАП закрито.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.