Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/1174/21
провадження № 61-18744св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2021 року у складі судді Іщук Т. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у січні 2021 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив встановити факти про те, що:
1. відомості, зазначені в поясненні відповідача, є недостовірними;
2. Кредитна спілка "Злагода" (далі - КС "Злагода") за адресою, вказаною в довіреності, зокрема: місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 82, кімната № 610, не перебуває, факт чого двічі підтверджував державний виконавець;
3. зазначення в довіреності юридичної адреси свідчить про фактичну відсутність КС "Злагода" і припинення нею діяльності;
4. зазначений в довіреності ОСОБА_3 головою правління бути не міг, діяти від імені КС "Злагода" законних повноважень не мав, отже відповідач не є представником спілки;
5. майно спілки описано без співставлення з бухгалтерським звітом за кількістю і вартістю, що видає неповноту опису;
6. відповідно до вимог чинного законодавства органи управління спілкою станом на 28 грудня 2015 року, зокрема спостережну раду не сформовано;
7. арештоване майно відповідачу передано без погодження із спостережною радою;
8. відповідач є неналежним зберігачем майна спілки;
9. КС "Злагода" є недіючою кредитною спілкою;
10. видана відповідачу довіреність від імені КС "Злагода" є недійсною і незаконною;
11. зазначені в довіреності статті ЦПК України є неналежними.
Зазначений позов, ОСОБА_1 обґрунтував тим, що згідно з поясненнями відповідача від 26 листопада 2019 року, наданими начальнику Центрального ВДВС міста Вінниці, останній є зберігачем арештованого майна КС "Злагода", від повернення якого за відсутності місця зберігання голова та члени спостережної ради відмовилися.
За довіреністю ОСОБА_2 є одночасно представником цієї кредитної спілки. Однак він не є працівником цієї спілки або її членом, від договору доручення, про який зазначено в довіреності, відмовився, тому має невизначений юридичний статус, а отже це підтверджує те, що до зберігання майна допущена безвідповідальна, стороння і підозріла особа, дії якої можуть завдати шкоди майну та його законним інтересам.
Також посилався на те, що на його переконання відмова від повернення арештованого майна повинна підтверджуватися документальним рішенням спостережної ради спілки, яке відповідачем державній виконавчій службі надано не було, та відсутність якого залишена останнім поза увагою. Відмова від повернення арештованого майна за наслідком відсутності коштів у КС "Злагода" підтверджує факт недіючої спілки.
Він, як член спілки, прямо заінтересований у подальшій долі цього майна.
Крім того зазначив, що на позачергових загальних зборах членів спілки від 28 грудня 2015 року спостережна рада не обиралася, кворуму не було, запланований порядок денний не дотриманий, що унеможливлює визнання прийнятого на них рішення законним. До кримінального провадження від 06 травня 2015 року № 12015020010002901 щодо злочинів у спілці долучена копія протоколу цих зборів, тому зазначення відповідачем голови та членів спостережної ради дійсності не відповідає, видає фальшуванням.
Фактичне місцезнаходження і спосіб зв`язку із КС "Злагода" з травня 2016 року відсутні та не відомі, що підтверджується актами державного виконавця, що унеможливлює, на його думку, офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту реєстраційної дії із записом у єдиний державний реєстр з огляду на протиріччя нормам закону, що вказує на відсутність повноважень в особи, зазначеної в довіреності керівником, і правових підстав діяти від імені КС "Злагода", яка насправді фізично перестала існувати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вінницький міський суд Вінницької області заочним рішенням від 08 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що частину позовних вимог ОСОБА_1 було заявлено до неналежного відповідача, а в іншій частині позовних вимог позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 16 листопада 2021 року подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки з доданих до позовної заяви доказів вбачається, що відповідач є саме тією особою, яка прийняла майно кредитної спілки на зберігання, але на підставі недійсних документів не мала права представляти інтереси КС "Злагода".
Висновки судів попередніх інстанцій щодо неналежності відповідача видає домагання поступитися цивільним правом щодо інформації про майно, внаслідок чого стають штучною перешкодою у праві звернення до суду за захистом.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу інший учасник справи не скористався.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 09 грудня 2021 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 липня 2021 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Вінницького міського суду Вінницької області.
Цивільна справа № 127/1174/21 надійшла до Верховного Суду 31 грудня 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є членом КС "Злагода".
Згідно з актом головного державного виконавця Центрального ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Бондар Н. С. від 26 червня 2018 року при примусовому виконанні виконавчих документів щодо стягнення боргу по зведеному виконавчому провадженню № 49999202 з боржника КС "Злагода" на користь фізичних та юридичних осіб при виході за адресою: місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 82/610, майна належного КС "Злагода" не виявлено, кредитна спілка за даною адресою не перебуває, за вказаною адресою проводить діяльність приватний підприємець ОСОБА_4 .
Відповідно до акта головного державного виконавця Центрального ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Бондар Н. С. від 10 листопада 2019 року при примусовому виконанні виконавчих документів щодо стягнення боргу по зведеному виконавчому провадженню № 49999202 при виході за адресою: місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 82/610, ліквідного майна, належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. Боржник за вказаною адресою тільки юридично зареєстрований, а фактично за цією адресою свою діяльність здійснює приватний підприємець.
За змістом акта старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Кушніра М. Г. від 19 січня 2021 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 127/1974/18 від 26 квітня 2018 року про стягнення коштів з КС "Злагода" на користь ОСОБА_1 під час виходу за юридичною адресою реєстрації боржника КС "Злагода" - місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 82, офіс 610, для опису майна боржника була встановлена відсутність кредитної спілки за вказаною адресою, ліквідного майна, належного боржнику, на яке можна звернути стягнення не виявлено. Зі слів директора ТОВ "Аналог" кредитна спілка за цією адресою відсутня з 2017 року, приміщень не орендує, про наявність будь-яких документів щодо оренди йому нічого не відомо.
Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради до суду були надані копія статуту КС "Злагода", затверджена рішенням загальних зборів членів КС "Злагода" (протокол № 73 від 16 червня 2008 року), зміни до статуту спілки (затверджені загальними зборами спілки, протокол № 96 від 27 травня 2013 року, протокол № 6 від 28 вересня 2015 року), а також протокол № 3-Н засідання спостережної ради КС "Злагода" від 25 січня 2019 року та протокол позачергових загальних зборів КС "Злагода" від 28 грудня 2015 року.
Згідно з протоколом № 3-Н у засіданні спостережної ради КС "Злагода" від 25 січня 2019 року, зокрема вирішено питання про прийняття ОСОБА_3 на роботу у спілку та призначення (обрання) головою правління КС "Злагода" зі всіма повноваженнями, визначеними статутом спілки та Законом України "Про кредитні спілки", внесення змін у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про керівника та підписання усіх необхідних документів.
16 травня 2019 року КС "Злагода" в особі голови правління спілки Пекарчука М. М., що діяв на підставі статуту спілки, на виконання договору доручення, укладеного у письмовій формі, уповноважив ОСОБА_5 або ОСОБА_6, або адвоката Бабошина А. С. представляти інтереси КС "Злагода" у визначених переліком підприємствах, установах та організаціях. Довіреність видана строком до 16 травня 2020 року та посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б., зареєстрована в реєстрі за № 3501.
КС "Злагода" в особі голови правління спілки Пекарчука М. М., що діє на підставі статуту спілки, 09 червня 2020 року на виконання договору доручення, укладеного у письмовій формі, за змістом якого уповноважено ОСОБА_5 або Пекарчук К. М., або ОСОБА_7, або адвоката Бабошина А. С. представляти інтереси КС "Злагода" у визначених переліком підприємствах, установах та організаціях. Строк дії довіреності до 09 червня 2022 року. Посвідчена довіреність приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б., зареєстрована в реєстрі за № 3131.
Крім того, у матеріалах справи наявні два примірники копії протоколу позачергових загальних зборів членів КС "Злагода" від 28 грудня 2015 року, надані окремо позивачем із матеріалів кримінального провадження №12015020010002901 та відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтував позовні вимоги тим, що його права як члена КС "Злагода" порушено ОСОБА_2 як представником цієї кредитної спілки.
Однак, із наданих ним у ході судового розгляду пояснень, а також наявних у матеріалах справи наданих позивачем доказів, судами встановлено, що позивачем фактично ставиться питання щодо діяльності КС "Злагода", а саме встановлення обставин відсутності КС "Злагода" за адресою: місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 82, кімната 610, що свідчить, за твердженням позивача, про фактичну відсутність кредитної спілки та припинення нею діяльності, а також того, що кредитна спілка є недіючою; відсутність повноважень голови спілки у ОСОБА_3, відповідно неможливість здійснення ним дій від імені кредитної спілки, зокрема із надання повноважень щодо представництва ОСОБА_2 та видачі довіреностей, вказуючи одночасно на недійсність і незаконність довіреності; встановлення обставин не сформованості органів управління кредитної спілки - спостережної ради. Тобто за цими вимогами убачається спір між кредитною спілкою та членом даної кредитної спілки стосовно управління цією кредитною спілкою (юридичною особою) та її діяльністю.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб`єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17, у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 335/4558/19.
Позивач заявив позовні вимоги, зокрема про встановлення факту того, що КС "Злагода" за адресою, вказаною в довіреності, зокрема: місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 82, кімната 610, не перебуває, факт чого двічі підтверджував державний виконавець; встановлення факту, що зазначення в довіреності юридичної адреси свідчить про фактичну відсутність КС "Злагода" і припинення нею діяльності; встановлення факту, що зазначений в довіреності ОСОБА_3 головою правління бути не міг, діяти від імені КС "Злагода" законних повноважень не мав, отже відповідач не є представником спілки; встановлення факту, що відповідно до вимог чинного законодавства органи управління спілкою станом на 28 грудня 2015 року, зокрема, спостережна рада, не сформовано; встановлення факту, що КС "Злагода" є недіючою кредитною спілкою; встановити факт, що видана відповідачу довіреність від імені КС "Злагода" є недійсною і незаконною; встановлення факту, що зазначенні в довіреності статті ЦПК України є неналежними.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).
За змістом частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.