Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 298/1618/19
провадження № 61-18240св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Фазикош Г. В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на частку у справі спільної сумісної власності на квартиру в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визнати за нею частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за померлим ОСОБА_3 .
Зазначений позов мотивований тим, що 16 серпня 1996 року було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на умовах приватної спільної власності, частки у якій не визначені.
ОСОБА_3 був її батьком, з яким вона проживала разом у спірній квартирі.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2002 року визнано ОСОБА_3 безвісно відсутнім з 15 березня 2000 року, а рішенням цього ж суду від 27 лютого 2009 року - померлим.
Дата реєстрації смерті органом РАГС 10 березня 2009 року.
ОСОБА_4 , яка була її бабою, у 2019 році склала заповіт, згідно з яким все своє майно, в тому числі спірну квартиру заповіла відповідачу.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про визнання за нею права на спадщину, що належало ОСОБА_4 , в тому числі і на спірну квартирі, на яку претендує вона.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області рішенням від 02 вересня 2020 року позов задовольнив.
Визнав за ОСОБА_1 частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за померлим ОСОБА_3 .
Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому з цього дня відкрилася спадщина. ОСОБА_1 належить до першої черги спадкоємців за законом та на час смерті проживала у спірній квартирі, а тому є такою, що прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 .
Закарпатський апеляційний суд постановою від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив.
Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 02 вересня 2020 року скасував та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що позивачем не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б підтверджували прийняття спадщини за померлим батьком ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 у листопаді 2021 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що апеляційним судом під час розгляду справи не було враховано правові висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св19) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18), згідно з яким відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Дата смерті батька чітко не визначена, не відома, а реально батько помер до досягнення нею повноліття. Судовим рішення зазначили неправильну дату смерті, але юридично значиму.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23 грудня 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.
Справа № 298/1618/19 надійшла до Верховного Суду 05 січня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Представництвом Фонду державного майна України у Великоберезнянському районі Закарпатської області 16 серпня 1996 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Батьками ОСОБА_1 (до укладення шлюбу - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2002 року ОСОБА_3 визнано безвісно відсутнім з 15 березня 2000 року.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2009 року ОСОБА_3 оголошено померлим, ІНФОРМАЦІЯ_2 видано свідоцтво про його смерть.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений 04 травня 2019 року за реєстровим № 258 приватним нотаріусом Великоберезнянського районного нотаріального округу Чурей А. В., за яким ОСОБА_4 належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_2 .
Також апеляційний судом встановлено, що позивач у встановлений законом строк не подавала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який згідно із свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона будучи неповнолітньою проживала за місцем реєстрації місця проживання батька, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , і прийняла спадщину за померлим батьком.
Апеляційним судом з копії паспорта ОСОБА_1 встановлено, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини за померлим батьком була уже повнолітньою і не може вважатися такою, що прийняла спадщину згідно із частиною четвертою статті 1268 ЦК України.
З витребуваної і оглянутої судом апеляційної інстанції копії спадкової справи № 25/2019 за майном померлої ОСОБА_4 судом апеляційної інстанції також встановлено, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 з ним проживала та була зареєстрована його матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Будь-які інші особи у спірній квартирі не проживали та не були зареєстровані.
На день смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та за 6 місяців до дня її смерті вона проживала одиноко за місцем своєї реєстрації, жодні інші особи за вказаний період з нею не проживали.
Окрім того, апеляційним судом із матеріалів спадкової справи встановлено, що приватним нотаріусом Чурей А. В. відповідачу ОСОБА_2 28 травня 2021 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;