ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2022 року
Київ
справа №П/320/73/20
адміністративне провадження № К/9901/8696/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ Інвест Груп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ІНВЕСТ ГРУП» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 листопада 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Смолія І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю КИЇВ ІНВЕСТ ГРУП» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, податковий орган, ГУ ДПС), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №000148506 від 26.09.2019.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариства зазначило, що на дату початку перевірки було надано відповідачу всі необхідні документи на отримання ліцензії роздрібної торгівлі пальним у визначені законом строки. Натомість відповідачем було порушено строк надання позивачу такої ліцензії, а саме: замість у строк до 01.07.2019, ліцензія була видана лише 04.07.2019. Також зазначив, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності отримання ліцензії відбулось не з вини позивача.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій визнали, що позивачем в період з 01 липня 2019 року по 03 липня 2019 року здійснено реалізацію пального з порушенням вимог закону, а саме за відсутності відповідної діючої ліцензії, що свідчить про те, що суб`єкт господарювання повинен нести відповідальність встановлену законодавством.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 12 березня 2021 року Товариство не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо відмови задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі №П/320/73/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № П/320/73/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, Товариство зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 520/13020/19, щодо застосування вказаних правових норм у подібних правовідносинах., що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
5.3. Скаржник, серед іншого, зазначає, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, тобто, як суб`єкт правовідносин діяв правомірно і добросовісно. З іншого боку Держава, представником якої у спірних правовідносинах є Відповідач, чітко не врегулювала відносини щодо порядку, строків та умов отримання суб`єктами господарювання ліцензій, чим штучно створила для добросовісних платників перешкоди в господарюванні та потенційні ризики вчинення правопорушень. День, з якого платники податків мали можливість отримати ліцензії - 01 липня 2019 року співпадав з днем застосування покарання за відсутність такої ліцензії. При цьому, позивач був поставлений у стан правової невизначеності, оскільки уповноважений Державою орган не надав йому інформації з обґрунтуванням причин затримки у видачі, однієї з чотирьох ліцензій або іншого застереження для подальшої господарської діяльності.
5.4. У подальшому, позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
6. У відзиві на касаційну скаргу податковий орган проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
7. 22 квітня 2021 року справа №П/320/73/20 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» (код ЄДРПОУ 38744775) зареєстроване як юридична особа 28.05.2013 року.
9. Позивачем 19.06.2019 через відділ діловодства товариства подано заяву щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №15-Л від 18.06.2019 за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, село Хотянівка, а/д Р-69 Київ-Вишгород-Десна-Чернігів 31 км. + 200 м, АЗС.
10. 04.07.2019 року відповідач видав позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №10080314201900375, терміном дії з 04.07.2019 року до 04.07.2024 року, на господарську одиницю позивача, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, село Хотянівка, а/д Р-69 Київ-Вишгород-Десна-Чернігів 31 км. + 200 м, АЗС.
11. Головним управлінням ДПС у Київській області 12.09.2019 проведена перевірка за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої був складений акт №0075/1036/05/38744775 від 12.09.2019 року.
12. Актом перевірки встановлено факти реалізації позивачем з 01.07.2019 по 03.07.2019 пального без одержання (отримання) відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено частини 20, 33 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995.
13. На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000148506 від 26.09.2019, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до позивача застосовано штрафні санкцій у сумі 250 000 грн.
14. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №000148506 від 26.09.2019, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
15. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
18. Статтею 1 Закону № 481/95-ВР серед іншого надано визначення наступним поняттям:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
19. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ (далі - Закон № 2628-VІІІ) внесені зміни до Закону № 481/95-ВР, зокрема частину двадцяту статті 15 викладено у такій редакції: «Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю».
20. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.
21. Одночасно Законом № 2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону № 481/95-ВР, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
22. За змістом статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
23. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
24. Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України від 2 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон № 222-VIII).
25. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 222-VIII (у редакції з 1 липня 2019 року) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, які ліцензуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
26. Частиною першою статті 8 Закону № 222-VIII (у редакції на 1 липня 2019 року) передбачено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.