ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 806/3325/17
адміністративне провадження № К/9901/53265/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №806/3325/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, ухвалене у складі: головуючого судді Єфіменко О.В., суддів Попової О.Г., Семенюка М.М., та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є.М., суддів: Шевчук С.М., Шидловського В.Б.,
в с т а н о в и в :
У грудні 2017 року ТОВ "Блок" звернулося до суду із позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 28.07.2017 №330 та п.7 додатку 1 до цього наказу "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення" у частині зупинення з 01.02.2018 дії спеціального дозволу на користування надрами від 21.01.2010 №5116.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, позов задоволено.
Суди встановили, що 21.01.2010 ТОВ "Блок" видано спеціальний дозвіл №5116 на користування надрами з метою видобування габро, придатного для виробництва блоків та облицювальних виробів з них, відходи та порушене вивітрюванням габро придатне для виробництва щебеню будівельного, у Губенківському-2 родовищі, яке знаходиться 1,2 км на північ від с.Губенкове, Володарсько-Волинський район, Житомирська область, строк дії спеціального дозволу на користування надрами до 21.01.2030.
28.07.2017 Державною службою геології та надр України видано наказ №330 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 19.12.2016 №489 та від 11.01.2017 №5", зокрема, у п.7 Додатку 1 до вказаного наказу зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Блок", якому, окрім інших, з 01.02.2018 зупинено дію виданого йому спеціального дозволу на користування надрами №5116 від 21.01.2010.
Підставою для зупинення дії спеціального дозволу надрокористування, виданого позивачу, Державною службою геології та надр України визначено п.п.1 п.22 Порядку №615, а саме: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
При цьому, графою 7 Додатку 1 "Порушення вимог законодавства" визначено, що ТОВ "Блок" порушено п.25 Положення №865 щодо проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин через кожні 5 років.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що законодавством не передбачено обов`язку суб`єкта господарювання щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 протягом усього строку її дії вносилися зміни, а також не враховано позицію Державної фіскальної служби України, викладеної у листі від 03 червня 2016 року №9651/5/99-12-02-03-16, роз`яснення Міністерства юстиції України, викладені у листі від 18 вересня 2013 року № 10140-0-26-13/10.2.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та з урахуванням вимог статті 341 КАС України, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України "Про довільну систему у сфері господарської діяльності".
Згідно із частиною першою статті 4-1 Закону України "Про довільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 (далі - Положення № 1174) є Держгеонадра, як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (пп. 9 п. 4 Положення).
Пунктом 9 Положення № 1174 визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди, видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Пунктом 25 Положення № 865 (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.