ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 826/12824/17
адміністративне провадження № К/9901/55477/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/12824/17
за позовом Приватного акціонерного товариства «Телеканал «ІНТЕР» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та нечинним рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Губська О.А., Парінов А.Б.),
в с т а н о в и в:
В жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Телеканал «ІНТЕР» (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправним та нечинним рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1581 від 31 серпня 2017 року про результати позапланової перевірки ПАТ «Телеканал «ІНТЕР», м.Київ.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю рішення відповідача, що полягає в невірному тлумаченні норм чинного законодавства у сфері телерадіомовлення під час його прийняття.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1581 від 31 серпня 2017 року про результати позапланової перевірки ПАТ «Телеканал «ІНТЕР».
Так, судами встановлено, що за результатами моніторингу мовлення ПАТ «Телеканал «ІНТЕР» за період з 13 лютого 2017 року по 19 лютого 2017 року відповідачем зафіксовано ознаку порушення вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення та радіомовлення».
У зв`язку із цим 13 квітня 2017 року на засіданні Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення рішенням № 570 було призначено позапланову перевірку ПАТ «Телеканал «ІНТЕР».
На виконання наказу голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 5а/162 від 25 квітня 2017 року здійснено позапланову перевірку ПАТ «Телеканал «ІНТЕР», за результатами якої складено акт № 27 ПП/Кв/А/17 від 19 травня 2017 року.
Перевіркою встановлено порушення вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення та радіомовлення», оскільки частка передач європейського виробництва, в т.ч. США та Канади, становила 57 % загального тижневого обсягу мовлення.
Також у акті перевірки зафіксовано, що представник за довіреністю відмовив у наданні робочій групі сітки мовлення телеканалу за період з 13 по 19.02.2017, а також державні прокатні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, що транслювались у період з 13 по 19.02.2017 в ефірі телеканалу, що є порушенням п. 4.2. Інструкції про порядок здійснення перевірок, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 № 115.
31 серпня 2017 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла рішення № 1581 «Про результати позапланової перевірки ПАТ «Телеканал «ІНТЕР», яким визнано порушення ПАТ «Телеканал «ІНТЕР» частини 4 статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та пункту 4.2. Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу; ПАТ «Телеканал «ІНТЕР» оголошено попередження; зобов`язано ПАТ «Телеканал «ІНТЕР» протягом місяця з дати прийняття цього рішення привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства.
Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство не містить чіткого розмежування між поняттями «фільм» та «передача», отже за рядом спільних ознак та їх співвідношенням такі слід вважати телерадіопередачами, що, в свою чергу, свідчить про порушення позивачем частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» та обґрунтованість рішення відповідача.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд прийшов до висновку, що предмет позапланової перевірки дотримання вимог частини четвертої статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» стосується лише трансляції передач (телепередач) як окремого виду аудіовізуального твору, а не фільмів (анімаційних фільмів) при здійсненні моніторингу; поняття ж «передача» не включає в себе поняття «фільм».
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що передачі як складові програм, є інформаційними продуктами та як і фільми належать до категорії аудіовізуальних творів/продуктів. Поняття «фільм» включається до поняття «передача». Також відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно врахував висновок науково-правової експертизи щодо співвідношення передачі (телепередачі) з програмою (телепрограмою), фільмом та аудіовізуальним твором, оскільки тлумачення будь-яких норм законодавства будь-якою собою є недопустимим та може вирішуватись лише Конституційним Судом України у встановленому законом порядку.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанцій, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Так, підставою звернення до суду з цим позовом стало те, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, на думку ПАТ «Телеканал «ІНТЕР», неправильно застосовує частину четверту статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки ототожнює поняття «передача» та «фільм», які є різними видами аудіовізуального твору. Такий висновок позивач обґрунтовує тим, що деякі положення Закону України «Про телебачення і радіомовлення» вказують на те, що фільм та передача є окремими об`єктами.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт.
Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензіат зобов`язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.
Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» ліцензіати (крім супутникового мовлення) у проміжках часу між 07.00 та 23.00 зобов`язані дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними передачами: передачі європейського виробництва, а також США та Канади повинні становити не менше 70 відсотків загального тижневого обсягу мовлення, у тому числі не менше 50 відсотків загального тижневого обсягу мовлення - передачі українського виробництва.
Для цілей цієї частини передачею європейського виробництва вважається передача, створена однією або декількома юридичними особами - резидентами держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.
До передач європейського виробництва, крім випадків, визначених цією частиною, також належать передачі, створені на замовлення юридичних осіб - резидентів держав, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, за умови що безпосереднім виробником таких передач є особи - резиденти таких держав.
Якщо передача створена на замовлення або за участю однієї або декількох юридичних осіб - резидентів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, вона не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва.
Якщо передача створена на замовлення або за участю однієї або декількох юридичних осіб - резидентів держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, вона не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва.
Статтею 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначенні поняття:
- аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об`єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників;
- передача - це змістовно завершена частина програми (телерадіопрограма), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт;
- програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;
- національний аудіовізуальний продукт - програми, фільми, аудіовізуальні твори, вироблені фізичними або юридичними особами України;
сітка мовлення - документ, що містить перелік, послідовність, назву, час виходу в ефір теле- чи радіопрограм, теле- чи радіопередач і відображає основні напрями програмної концепції мовлення на конкретний період.
Разом з тим, фільм є також окремим видом аудіовізуальних творів, особливості виробництва, розповсюдження, зберігання і демонстрування яких визначене Законом України «Про кінематографію».