ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2022 року
Київ
справа №263/3555/17
адміністративне провадження № К/9901/2148/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 263/3555/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області про визнання неправомірними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 вересня 2017 року (суддя Киян Д.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (головуючий суддя Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сухарьок М.Г.),
ВСТАНОВИВ:
В березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області (далі також - відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язання Управління призначити їй пенсію згідно п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту подання заяви - 02.11.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови Управління у призначенні їй пенсії за вислугу років з посиланням на відсутність стажу, необхідного для призначення такої пенсії, оскільки, як вважає позивачка, її пільговий стаж (з урахуванням роботи у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» з 02.01.2003 по 01.01.2005) складає 26 років 3 місяці 24 дні.
Судами встановлено, що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 позивачка працювала:
- з 13.08.1984 по 08.01.1986 на посаді терапевтичної медсестри залізничної поліклініки міста Жданова;
- з 09.01.1986 по 31.12.2002 цеховою медсестрою у міській лікарні № 5 міста Жданова;
- з 02.01.2003 по 04.01.2011 у ВАТ «Азов» на посаді цехової медсестри;
- з 05.01.2011 по 01.11.2016 в ПАТ «Азовзагальмаш» на посаді медичної сестри вищої категорії.
02.11.2016 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням №3 від 05.01.2017 Управління відмовило позивачці в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. У рішенні зазначено, що загальний стаж позивачки складає 32 років 01 місяців 13 днів, стаж за вислугу років - 18 років 04 місяця 19 днів. До пільгового стажу не враховано період роботи з 02.01.2003 по 04.01.2011 у ВАТ «Азов» (перейменовано у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»), та з 05.01.2011 по 01.11.2016 у ПАТ «Азовзагальмаш», у зв`язку із відсутністю ліцензії та акредитації зазначених підприємств.
На додаткове звернення позивачки від 14.02.2017 відповідач листом від 24.02.2017 №24/Т-19-01-04 повідомив, що з урахуванням додатково наданої копії акредитаційного сертифікату її стаж роботи на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років складає 21 рік 04 місяці 19 днів.
Судами також встановлено, що ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» отримував ліцензії на здійснення медичної практики з 08.08.2002 по 08.08.2005 (ліцензія серії АА № 499156, видана Міністерством охорони здоров`я України), з 17.08.2005 до 17.08.2010 (ліцензія серії АБ № 292212, видана Міністерством охорони здоров`я України), з 19.08.2010 (ліцензія серії АВ № 554488, видана Міністерством охорони здоров`я України).
ПАТ «Азовзагальмаш» має ліцензію серії АГ №603270 на здійснення медичної практики з 23.09.2011.
Досліджено судами й копію акредитаційного сертифіката серії МЗ № 009815, виданого Міністерством охорони здоров`я України, Медико-санітарній частині ПАТ «Азовзагальмаш», терміном дії з 27.06.2012 по 30.05.2015, та копію акредитаційного сертифіката серії МЗ №007905, виданого Міністерством охорони здоров`я України поліклініці ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», здравпункти 1, 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 13, 15, терміном дії з 29.04.2009 по 29.04.2012.
З відповіді Міністерства охорони здоров`я України №17/53/653-17/18797 від 10.07.2017 встановлено, що поліклініка ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» та її структурні підрозділи отримували акредитаційний сертифікат у 2009 році терміном дії три роки. Медико-санітарна частина ПрАТ «Азовзагальмаш» та її структурні підрозділи отримували акредитаційний сертифікат у 2012 році терміном дії три роки. Інших акредитаційних сертифікатів ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» у період з 2003 року по 2009 рік та ПрАТ «Азовзагальмаш» у період з 2011 року по 2017 рік не отримували.
З урахуванням вказаного, судами констатовано, що спеціальний стаж роботи позивачки, який дає право на призначення пільгової пенсії складає 24 роки 3 місяці 24 дні.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що період роботи позивачки з 02.01.2003 по 01.01.2005 у ВАТ «Азов» (після реорганізації - ВАТ «Маріупольський завод важкого будування») не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки вказане товариство пройшло акредитацію та отримало відповідний сертифікат лише у 2009 році.
Вважаючи рішення судів попередніх інстанцій такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить такі рішення судів скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ВАТ «Азов» (після реорганізації - ВАТ «Маріупольський завод важкого будування») було створене згідно чинного законодавства та здійснювало діяльність у сфері медичної практики на підставі ліцензій Міністерства охорони здоров`я, в тому числі, й у період з 02.01.2003 по 01.01.2005, який, як зазначає позивачка, безпідставно не зараховано до спеціального стажу, який дає пенсію на пільгових умовах. Вважає, що відсутність акредитаційного сертифікату не є перешкодою для зарахування до спеціального стажу періоду роботи у вказаному товаристві, оскільки останнє здійснювало медичну практику на підставі ліцензії й фактично було діючим медичним закладом.
Відповідач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального захисту населення за наявності спеціального стажу роботи від 25 років до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно з Переліком до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органах Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрах.
Разом з тим відповідно до примітки 2 до Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.
Визначення поняття «заклад охорони здоров`я» наведено в статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.