ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 500/5225/21
адміністративне провадження № К/9901/42432/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 500/5225/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ПФУ
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гудима Л.Я., суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.08.2021 ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови йому у перерахунку пенсії відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-60-21;
зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 22.04.2021 перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 22.04.2021 №21-60-21.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем при перерахунку пенсії протиправно зменшено її розмір з 90% до 60% від місячної заробітної плати та обмежено її максимальним розміром. Зазначав, що при перерахунку його пенсії були відсутні підстави для її обчислення із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № № 1697-VII), оскільки пенсія йому була призначена відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ, в редакції, до набрання чинності Законом № 1697-VII), а тому положення Закону № 1697-VII щодо обмеження максимального розміру пенсії, не можуть бути застосовані до його пенсії.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 15.09.2021 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-60-21 в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати;
зобов`язав ГУ ПФУ здійснити з 22.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 % заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної в довідці Тернопільської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-60-21, з урахуванням раніше проведених виплат;
у задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.11.2021 змінив рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2021, резолютивну частину рішення виклав в наступній редакції:
«визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до довідки Тернопільської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-60-21 в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром пенсії;
зобов`язати ГУ ПФУ здійснити з 22.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 % заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної в довідці Тернопільської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-60-21, без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. 19.11.2021 ГУ ПФУ звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 22.12.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та з 05.01.2005 року отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону № 1789-ХІІ.
Постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 26.05.2016 у справі № 595/661/16-а позов ОСОБА_1 задоволено частково:
визнано протиправними дії Бучацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (правонаступником якого є ГУ ПФУ) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІ на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 03.03.2016 №20 про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку;
зобов`язано Бучацьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІ, згідно з довідкою прокуратури Тернопільської області від 03.03.2016 № 20 про заробітну плату, з розрахунку 90 % від суми середнього заробітку, без обмежень граничного розміру пенсії з 28.03.2016.
22.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі додатково поданої довідки Тернопільської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 22.04.2021 № 21-60-21.
За наслідками розгляду заяви позивача, листом ГУ ПФУ від 02.07.2021, йому повідомлено, що з 01.04.2021 проведено перерахунок його пенсії згідно з поданою заявою та довідкою про розмір заробітної плати від 22.04.2021 року. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача склав 43680,00 грн (72800,00x60%, де 72800,00 грн - середньомісячний заробіток, 60% - відсоток розрахунку пенсії від заробітку). Однак, пенсія позивача обмежується максимальним розміром, встановленим частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону № 1697-VII, відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, тобто з 01.07.2021 не може перевищувати 18 540,00 грн.
Не погоджуючись з відсотковим розміром пенсії та її обмеженням максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що до розміру призначеної позивачу у 2005 році пенсії не можуть застосовуватись обмеження в 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, визначені Законом № 1697-VII, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Разом з цим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до пенсії позивача можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI).
8. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що при застосуванні до спірних правовідносин норми абзацу другого пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, в частині обмеження пенсії її максимальним розміром, становище позивача не покращується, адже звужується набуте ним право щодо перерахунку та виплати призначеної йому пенсії у відсотковому відношенні від відповідної заробітної плати/грошового забезпечення за відповідною штатною посадою без застосування будь-яких обмежень. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що законодавче нововведення щодо обмеження максимального розміру пенсій під час її перерахунку не може застосовуватись до раніше призначених пенсій, оскільки в даному випадку буде порушуватись принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що на момент звернення позивача за перерахунком пенсії положеннями статті 86 Закону № 1697-VII були встановлені обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до застосування органами Пенсійного фонду України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
11. Разом з цим, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. З урахуванням наведеного та оскільки Верховний Суд розглядає касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, колегія суддів перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції положень Закону № 3668-VI в частині обмеження виплати пенсії позивача максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленим для осіб, які втратили працездатність, щодо яких було відкрито касаційне провадження у цій справі.
13. Так за змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.