ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 380/5610/21
адміністративне провадження № К/990/754/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/5610/21
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року (головуючий суддя – Глушко І.В., судді: Довга О.І., Матковська З.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – Військова частина НОМЕР_1 , відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року;
- стягнути з відповідача на його користь індексацію грошового забезпечення за період 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року у сумі 41072,06 грн.
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 27 березня 2015 року по 20 березня 2017 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Станом на день його виключення із списків особового складу військової частини з ним не проведено розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення. Звернувшись до відповідача з указаного питання, він отримав відмову у нарахуванні та виплаті індексації. Відтак уважає, що відповідач порушив його право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року з урахуванням базового місяця – січень 2008 року.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у неповному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року, з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року, з урахуванням базового місяця січня 2008 року та виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, у зв`язку із прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України». Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Тому, оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося, суд дійшов висновку про те, що саме січень 2008 року, а не березень 2014 року, як уважає відповідач, є базовим місяцем для нарахування позивачеві індексації грошового забезпечення.
5. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення індексації грошового забезпечення за вказаний період, оскільки саме на відповідача закон покладає обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. З огляду на це суд першої інстанції зобов`язав відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року з урахуванням виплачених сум.
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, з урахуванням ухвали від 17 лютого 2022 року про виправлення описки, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
7. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року, виходячи з розрахунку базового місяця березень 2015 року та положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Зазначене рішення апеляційного суду мотивоване тим, що при вирішенні спірних правовідносин підлягає урахуванню положення, визначені абзацом 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 (в редакції, чинній на момент зарахування позивача до списків особового складу військової частини) щодо особливостей обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників. Відповідно до цього пункту обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Отже, фактично цією нормою встановлено, що базовим місяцем для нарахування індексації грошових доходів новоприйнятого працівника є місяць прийняття його на роботу, з якого власне і починає обчислюватися індекс споживчих цін. Відтак, оскільки позивача зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 27 березня 2015 року, то саме березень 2015 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
9. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року.
10. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини четвертої підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та скаржник вказує, що в оскаржуваному рішенні судом апеляційної інстанції не враховано висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Зокрема, скаржник покликається на постанову Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а.
11. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 10-1 Порядку № 1078 та дійшов помилкового висновку про те, що визначення базового місяця для проведення індексації здійснюється індивідуально для кожного працівника у залежності від дати прийняття його роботу або зростання доплат та надбавок. На переконання скаржника, визначення базового місяця залежить від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Таким чином скаржник уважає, що індексація його грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року підлягає обчисленню з урахуванням січня 2008 року – місяця, у якому відбулась зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
12. За наведених мотивів скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, як таке, що відповідає вимогам закону.
13. Ухвалою від 25 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваного судового рішення судом касаційної інстанції.
15. Ухвалою від 30 травня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
16. Позивач у період з 27 березня 2015 року по 20 березня 2017 року проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
17. Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 березня 2017 року № 55 старшого солдата ОСОБА_1 , снайпера 1 бойової групи снайперського взводу спеціального призначення окремого загону спеціального призначення «Азов», звільненого відповідно до статті 26 частини восьмої пункту 1 підпункту «б» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини від 20 березня 2017 року № 23 о/с в запас за станом здоров`я, з 20 березня 2017 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
18. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 23 березня 2021 року про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 березня 2017 року.
19. Листом від 25 березня 2021 року № 40/57/32-10148 відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що у зв`язку з обмеженим фінансовим ресурсом, який виділявся Військовій частині НОМЕР_1 на виплату грошового забезпечення у 2016-2017 роках для проведення індексації грошового забезпечення у вказаний період не було законних підстав.
20. Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 17 вересня 2020 року № 40/57/32-3291, у період 2016-2017 років позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у січні, лютому 2016 року у сумі по 147,26 грн, червні, липні 2016 року у сумі по 59,45 грн.
V. Нормативне регулювання
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Частинами першою -третьою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
24. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
25. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
26. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
27. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі – Закон № 1282-ХІІ).
28. Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
29. Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
30. Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
31. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грош