ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 520/1039/2020
адміністративне провадження № К/9901/5157/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, у складі колегії суддів: Ральченка І.М., Бершова Г.Є., Чалого І.С. у справі №520/1039/2020 за позовом Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" до Головного управління ДПС у Харківській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області, про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Приватне акціонерне товариство "Нововодолазький молокозавод" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 67 993,29 грн, який рахується за ПрАТ "Нововодолазький молокозавод"; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо зарахування коштів в сумі 16 508,39 грн в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 67993,29 грн, який рахується за ПрАТ "Нововодолазький молокозавод"; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області провести списання безнадійного податкового боргу ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 67993,29 грн, який рахується за ПрАТ "Нововодолазький молокозавод"; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області повернути ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" надмірно сплачені до Державного бюджету України платежі у сумі 16 508,39 грн податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати шляхом підготування висновку про повернення ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" надмірно сплачених до бюджету коштів у сумі 16508,39 грн податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та подати його для виконання до Управління Державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника (ІКП) ПрАТ "Нововодолазький молокозавод", у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 67993,29 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що повноваження податкового органу щодо списання податкового боргу є дискреційними, внаслідок чого суд не може перебирати на себе наведені функції.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 520/1039/2020 було скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" - задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо не вирішення заяви Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу у відповідності до положень податкового законодавства.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач, розглядаючи заяву ПрАТ "Нововодолазький молокозавод", не надав оцінку наявності фактичних підстав для списання податкового боргу позивача у загальному розмірі 51484,9 грн, а отже не вчинив дій, що передбачені Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків від 10.10.2013 № 577. При цьому, посилання на відсутність рішення контролюючого органу щодо списання безнадійного податкового органу є безпідставними в силу того, що саме відповідач є тим органом, який наділений повноваженнями щодо вирішення питань стосовно списання безнадійного податкового боргу платника податків. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при розгляді заяви діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Харківській області щодо не вирішення заяви ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу. Суд указав, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання бездіяльності Головного управління ДПС у Харківській області щодо не вирішення заяви ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" від 12.11.2019 № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо повторного розгляду зазначеної заяви позивача. З огляду на викладене щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки такі вимоги пов`язані з наслідками розгляду по суті звернення позивача контролюючим органом, який фактично не відбувся, а отже є передчасними.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" звернулось до Головного управління ДПС у Харківській області із запитом № 06/09-2019 про надання інформації про наявність чи відсутність податкового богу (недоїмки).
Головне управління ДПС у Харківській області листом від 04.10.2019 вих. №3950/10/20-40-52-07 повідомило позивача про наявність податкового боргу з податку фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у заробітної плати за кодом бюджетної класифікації 11010100 в загальній сумі 50974,9 грн.
12 листопада 2019 року ПрАТ "Нововодолазький молокозавод" звернулось до відповідача із заявою № 12/11/2019 про списання безнадійного боргу, повернення надмірно сплачених коштів та внесення змін до ІКП.
Головне управління ДПС у Харківській області листом № 12716/10/20-40-52-07-13 від 09.12.2019 відмовило у списанні безнадійного боргу з причин відсутності рішення керівника контролюючого органу і передчасності такого списання.
Не погоджуючись із відмовою відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що необхідність подання заяви платником податків про списання безнадійного податкового боргу, передбачена лише у разі настання форс-мажорних обставин відповідно до підпункту 4 пункту 2.1, пункту 4.1 Порядку №577. Натомість, відповідно до підпункту 3 пункту 2.1, абзацу 5 пункту 3.2 Порядку №577 дата виникнення безнадійного податкового боргу пов`язується із датою прийняття відповідного рішення про списання керівником органу доходів і зборів. На думку скаржника, подання заяви платником податків у такому випадку не вимагається. При цьому, скаржник указав, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Також, скаржник указував на помилковість висновків апеляційного суду щодо передчасності позовних вимог позивача. Крім того, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не були враховані правові позиції Верховного Суду, викладені у справах №826/14532/18, №826/17883/13-а, №826/289/16, №813/3277/18, №826/7380/15.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідачем не були подані заперечення (відзив) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
У випадках, передбачених п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, обов`язок визначення суми грошових зобов`язань платника податків покладено на контролюючий орган, який згідно зі ст. 58 Податкового кодексу України реалізує такі повноваження шляхом надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що сума узгодженого грошового зобов`язання, несплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.
Положеннями п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1); податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3).
Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України визначено строк давності 1095 календарних днів.
Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.