ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
31 травня 2022 року
справа №600/6293/21-а
адміністративне провадження № К/990/9484/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у складі судді Бондарюка О. В.,
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у складі суддів Сторчака В. Ю., Полотнянка Ю. П., Граб Л. С.,
у справі № 600/6293/21-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромакс"
до Головного управління ДПС у Чернівецькій області
про визнання дій протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кромакс" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 63707 від 29 жовтня 2021 року.
22 грудня 2021 року представником позивача подано до суду заяву, у якій останній просив забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 63707 від 29 жовтня 2021 року - до набрання законної сили рішенням у справі №600/6293/21-а.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що невжиття таких заходів тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для заявника виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на заявника покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів. При цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи відмови в реєстрації приймається лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти заявника не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між заявником та контрагентами.
Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 23 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року, заяву Товариства про забезпечення позову задовольнив. Зупинив дію рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 63707 від 29 жовтня 2021 року - до набрання законної сили рішенням у справі №600/6293/21-а.
Задовольняючи вказане клопотання суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки зупинення реєстрації податкових накладних призводить до негативних наслідків для товариства, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності через зупинення реєстрації податкових накладних, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, а тому забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності та реєстрацію податкових накладних.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивачем не наведено достатніх доказів в обґрунтування поданої заяви та доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Від позивача відзив на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).