ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 815/1294/17
адміністративне провадження № К/9901/52851/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу як суд касаційної інстанції за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 (суддя - Катаєва Е.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (головуючий суддя - Крусян А.В., судді: Вербицька Н.В., Джабурій О.В.) у справі №815/1294/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД» (далі - ТОВ «НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) від 01.02.2017 №0000091401, №0000111401, №0000101401.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.02.2017 №0000091401 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на суму 897545,00грн. (717900,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 179645,00грн. за штрафними (фінансовими)санкціями); №0000111401 про нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 402 438,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС в Одеській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС в Одеській області зазначає про правомірність нарахування грошового зобов`язання з земельного податку з підстав неподання позивачем податкової декларації з цього податку. Також зазначає, що за відсутності довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір, на момент виплати доходу, нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток є повністю обґрунтованим.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.12.2016 №3937/14-01/33568159, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, а саме - ТОВ «НОВА ФОРМАЦІЯ ЛІМІТЕД» не подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік, у зв`язку з чим податок на нерухоме майно за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 було занижено всього на суму 717900,12грн.;
підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на доход нерезидента сумі 402438,2грн.;
підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а саме - до звіту про контрольовані операції за 2015 рік не включені нараховані відсотки у сумі 19403434,72грн.
На підставі названого акту перевірки контролюючим органом 01.02.2017 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№0000091401 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» на суму 897545,00грн. (717900,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 179645,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
№0000111401 про нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 402 438,20 грн.;
№0000101401 про застосування штрафних санкцій на суму 194034,00грн. за порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з наступного.
Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.
Судами встановлено, що позивачем подано декларацію в електронному вигляді з визначенням в ній податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно договору з ДПІ про визнання електронних документів.
Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 40 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;