ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 813/3940/17
адміністративне провадження № К/9901/50223/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь мото» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 (головуючий суддя - Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Яворський І.О.) у справі №813/3940/17 (876/887/18).
встановив:
Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд застосувати арешт коштів на рахунках ТОВ «Волинь мото», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом дотримано вимоги, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України, проте відповідач відмовився від допуску посадової особи контролюючого органу до проведення перевірки, що в силу приписів підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 92 Податкового кодексу України є підставою для застосування арешту коштів платника податку .
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції проігнорував приписи підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, які є спеціальними щодо норм пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та якими встановлено окремі підстави застосування арешту коштів на рахунку платника податків (наявність податкового боргу, відсутність майна для погашення податкового боргу), та дійшов помилкового висновку про обмеженість підстав для накладення арешту на кошти ТОВ «Волинь мото» нормами пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2016.
В обґрунтування своїх доводів Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області посилається на неправильне застосування норм пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, підпункту 94.23 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та зазначає, що у зв`язку з відмовою відповідача від проведення документальної позапланової перевірки за наявності законних підстав для її проведення, звернення з даним позовом про накладення арешту на кошти є обґрунтованим.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Волинь мото» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.10.2017 №4789 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Волинь мото» з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «Край-Транс», за період лютий-березень 2017 року, ТОВ «Хорса Груп» за період березень 2017 року, ТОВ «Меркуріал Торг» за період березень 2017, ТОВ «Лембуд» за період травень 2017 року, ПП «Автоінтерлогістик» за період травень 2017 року.
На підставі зазначеного наказу ГУ ДФС у Львівській області виписано направлення від 18.10.2017 №7905 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Волинь мото».
З метою проведення перевірки здійснено вихід за адресою підприємства. Головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Антонів І.В. складено акт відмови від допуску до проведення перевірки ТОВ «Волинь мото» від 18.10.2017 №524/13-01-14-12/37598276.
Відповідно до акта відмови від допуску до проведення перевірки від 18.10.2017 №524/13-01-14-12/37598276, директор підприємства Барков О.В. отримав копію наказу від 18.10.2017 №4789, однак ознайомитися із направлення на проведення перевірки від 18.10.2017 №7905 та допустити до проведення перевірки відмовився.
У зв`язку з недопуском до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Волинь мото» начальником ГУ ДФС у Львівській області Кондро І.В. винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №18594/10/13-01-14-12-12 від 26.10.2017.
ГУ ДФС у Львівській області звернулося до суду з даним позовом 26.10.2017, тобто у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №18594/10/13-01-14-12-12 від 26.10.2017.
Підпунктом 20.1.4, 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 77.6 статті 76 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (пункт 81.2 статті 81 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.