ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 810/2069/17
адміністративне провадження № К/9901/50574/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 (суддя - Панченко Н.Д.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 (головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді: Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі №810/2069/17.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області), в якому просив суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0000871302, №000881302 та №0000861302;
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2017 №0000851302;
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.05.2017 №0000841302.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Київській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2017, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, відповідач посилається на те, що матеріалами справи не підтверджено виконання позивачем вантажних перевезень, склад і розмір витрат, понесених позивачем, а також позивачем не доведено зв`язок витрат на оренду приміщення з господарською діяльністю.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Київській області проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.03.2017 №174/36-10-13-02/ НОМЕР_1 , в якому відображено висновки про порушення позивачем: пункту 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 59292,00 грн.; пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 3129,00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 33463,00 грн.; пункту 1 частини 1 статті 7, частини 1, 2, 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування», у результаті чого занижено єдиний внесок на 91653,00 грн.; підпункту 1.2, 1.4 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого занижено військовий збір на 5234,00 грн.
На підставі названого акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0000861302, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 7851,00 грн., у тому числі на 5234,00 грн. за основним платежем та 2617,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0000871302, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 88938,00 грн., у тому числі за основним платежем на 59292,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 29646,00 грн.;
податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 №0000881302, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3911,25 грн., у тому числі за основним платежем на 3129,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 782,25 грн.;
вимогу від 15.05.2017 №Ф-0000851302 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 91653,00 грн.;
рішення від 15.05.2017 №0000841302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 13233,00 грн.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до підпунктів 177.4.1, 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Висновок відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску ґрунтується на доводах про включення позивачем до складу витрат, на суму яких зменшується загальний оподатковуваний дохід, документально непідтверджених витрат на загальну суму 348936,70 грн., у тому числі залишку витрат за 2014 рік у розмірі 23582,27 грн., витрат на відрядження водіїв у розмірі 142393,56 грн., витрат на придбання шин у розмірі 162377,50 грн., витрат, понесених у зв`язку з орендою нежитлового приміщення у розмірі 20583,33 грн.
Доводи контролюючого органу про відсутність документального підтвердження операцій з придбання шин та оренди нежитлового приміщення є також підставою для зменшення позивачеві податкового кредиту, сформованого за рахунок ПДВ, сплаченого у складі вартості шин та орендних платежів.
Найманим працівникам (водіям) позивач виплатив на відрядження 142393,56 грн., що підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження, копії яких знаходяться у матеріалах справи. Відрядження водіїв здійснювались з метою вантажних перевезень згідно укладених позивачем транспортно-експедиційних договорів. Факт виконання відряджень, крім іншого, підтверджується подорожніми листами.