Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 457/1153/20
провадження № 61-2446св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Марчука В. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Позовну заяву мотивовано тим, що 13 вересня 2020 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 у соціальній мережі «Facebook» на своїй сторінці поширила інформацію такого змісту: «поки депутат ОСОБА_1 з ОСОБА_5 обкрадають місто, тато ОСОБА_3 , обкрадає ОСББ - Гетьман… За вкрадені гроші у підвалі будинку АДРЕСА_1 зробив собі офіс, за тисячі ремонт, та поставив антикварні меблі і шкіряне дуже дороге крісло…»; «Після таких проектів, ОСОБА_1 купив дві квартири, в елітному будинку, а поки не продався ОСОБА_5 , будучи депутатом від КУНУ, не мав грошей на сигарети, «стріляв» у ОСОБА_6 , і жив на татову пенсію, а також сидів у Ізраїлі на чорних роботах…»; «Як людина яка по цілому ОСОБА_7 клеїла листівки, що ОСОБА_5 злодій, щоб тільки стати депутатом, перейшла до ОСОБА_5 і наколядувала на 2 квартири у елітному будинку, продаючи голос. Бо до того ОСОБА_1 жив на татову пенсію … будучи депутатом від КУНУ сидів на чорних роботах у Ізраїлю, поки тато не вмовив його повернутися, щоб продати душу ОСОБА_5 подорожче»; « Казав мені ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 подарував йому 2 квартири і 1/3 котельні (маю свідків) …, а тепер хоче спростування в суді! Може три квартири? Я не добре почула..?».
Вважав, що вказана інформація не відповідає дійсності, порушує його права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію, створює враження для невизначеного кола осіб, що він є злодієм, корисливою особою. Зазначав, що поширення ОСОБА_2 зазначеної інформації мало на меті приниження його честі, гідності та ділової репутації. Застосовуючи обман, відповідач намагається переконати значну кількість громадян, що він чинить незаконні дії. У той же час ОСОБА_2 не зазначає, що він
є головою ОСББ шести будинків на АДРЕСА_2 , а для прийому громадян, видачі довідок він за допомогою мешканців, спільними зусиллями, у підвалі будинку АДРЕСА_1 облаштували підвальне приміщення та завезли меблі, які безкоштовно надав ОСОБА_11 . Також він дійсно певний час у 2016 році перебував в Ізраїлі, де відвідував сестру, яка постійно проживає там.
Зазначав, що він є співвласником квартири
АДРЕСА_3 , жодної елітної квартири ні у його власності, ні у власності членів його сім`ї немає. Поширена ОСОБА_2 недостовірна інформація несправедливо та безпідставно створює негативну думку про нього,
у зв`язку з чим йому було спричинено моральну шкоду, втрати немайнового характеру, що призвело до ускладнення стосунків з виборцями, а на його адресу в соціальних мережах полилися негативні та образливі коментарі. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 50 000,00 грн.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь та гідність, завдає шкоди його діловій репутації інформацію, що була розповсюджена ОСОБА_2 на її сторінці у соціальній мережі «Facebook» такого змісту: «поки депутат ОСОБА_1 з ОСОБА_5 обкрадають місто, тато ОСОБА_3 , обкрадає 4 ОСББ - Гетьман… За вкрадені гроші
у підвалі будинку АДРЕСА_1 зробив собі офіс, за тисячі ремонт, та поставив антикварні меблі і шкіряне дуже дороге крісло…»; «Після таких проектів, ОСОБА_1 купив дві квартири, в елітному будинку, а поки не продався ОСОБА_5 , будучи депутатом від КУНУ, не мав грошей на сигарети, «стріляв» у ОСОБА_6 , і жив на татову пенсію, а також сидів у Ізраїлі на чорних роботах…»; «Як людина яка по цілому ОСОБА_7 клеїла листівки, що ОСОБА_5 злодій, щоб тільки стати депутатом, перейшла до ОСОБА_5 і наколядувала на 2 квартири у елітному будинку, продаючи голос. Бо до того ОСОБА_1 жив на татову пенсію … будучи депутатом від КУНУ сидів на чорних роботах у Ізраїлю, поки тато не вмовив його повернутися, щоб продати душу ОСОБА_5 подорожче»; « Казав мені ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 подарував йому 2 квартири і 1/3 котельні (маю свідків) …, а тепер хоче спростування в суді! Може три квартири? Я не добре почула..?»;
- зобов`язати ОСОБА_2 протягом 10 днів після набрання рішенням суду законної сили спростувати таку інформацію у соціальній мережі «Facebook» на її сторінці;
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано поширену стосовно ОСОБА_1 інформацію у публікації на сторінці у соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_2 , а саме: ««поки депутат ОСОБА_1 з ОСОБА_5 обкрадають місто, тато ОСОБА_3 , обкрадає 4 ОСББ - Гетьман… За вкрадені гроші у підвалі будинку АДРЕСА_1 зробив собі офіс, за тисячі ремонт, та поставив антикварні меблі і шкіряне дуже дороге крісло…»; «Після таких проектів, ОСОБА_1 купив дві квартири,
в елітному будинку, а поки не продався ОСОБА_5 , будучи депутатом від КУНУ, не мав грошей на сигарети, «стріляв» у ОСОБА_6 , і жив на татову пенсію, а також сидів у Ізраїлі на чорних роботах…»; «Як людина яка по цілому ОСОБА_7 клеїла листівки, що ОСОБА_5 злодій, щоб тільки стати депутатом, перейшла до ОСОБА_5 і наколядувала на 2 квартири у елітному будинку, продаючи голос. Бо до того ОСОБА_1 жив на татову пенсію … будучи депутатом від КУНУ сидів на чорних роботах у Ізраїлю, поки тато не вмовив його повернутися, щоб продати душу ОСОБА_5 подорожче»; « Казав мені ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 подарував йому 2 квартири і 1/3 котельні (маю свідків) …, а тепер хоче спростування в суді! Може три квартири? Я не добре почула..?» такою, що не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію шляхом публікації на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» резолютивної частини рішення суду у п`ятнадцятиденний строк з часу набрання рішенням законної сили тим самим шрифтом, як і повідомлення, що спростовується.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500,00 грн заподіяної моральної шкоди.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачкою інформація є недостовірною; внаслідок поширення інформації було порушено особисті немайнові права позивача, так як в ній містяться твердження про події, які не відповідають дійсності; відповідачка перед поширенням інформації не перевірила її достовірність; довела її до широкого кола осіб у мережі Інтернет на своїй сторінці у мережі Facebook, що, зокрема, підтверджується наявністю коментарів до публікацій відповідачки; поширена інформація не носить характеру оціночного судження, а містять фактичні твердження. В свою чергу, позивач довів факт поширення відповідачкою щодо нього недостовірної інформації, на підтвердження чого ним долучено скріншоти опублікованих матеріалів
у соціальній мережі «Facebook».
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 у частині розміру моральної шкоди та стягуючи з відповідачки на користь позивача
500,00 грн моральної шкоди, завданої поширенням щодо нього недостовірної інформації, суд виходив з того, що поширення такої інформації призвело до погіршення стану здоров`я позивача, негативної вплинуло на його ділову репутацію, оскільки у публікації ОСОБА_2 застосовано щодо позивача образливі слова, така інформація була доведена до широкого кола осіб, зміст образливих тверджень викликав певний негативний суспільний резонанс.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивач довів належними та допустимими доказами, що поширена ОСОБА_2 інформація
є недостовірною, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .
Також правильним є висновок суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 500,00 грн, оскільки у публікації ОСОБА_2 застосовано щодо позивача образливі слова, така інформація була доведена до широкого кола осіб, зміст образливих тверджень викликав певний негативний суспільний резонанс, що призвело до погіршення стану здоров`я позивача, негативно вплинуло на його ділову репутацію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2022 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на підставі неналежних доказів.
Зазначає, що на скріншотах, наданих позивачем до суду, відсутні відповідні URL-посилання, оригінали таких доказів суди не витребовували, а отже, не встановили факт поширення саме нею недостовірної інформації.
Вказує, що належним відповідачем (співвідповідачем) у справі є власник веб-сайту, на якому розміщений зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
При цьому посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 12 листопада 2019 року
у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) та у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18), від 21 березня 2019 року у справі
№ 568/879/17 (провадження № 61-45041св18), від 30 жовтня 2019 року 711/9146/16-ц (провадження № 61-20453св18).
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На сторінці соціальної мережі Facebook, що належить ОСОБА_2 , опубліковано таку інформацію: «поки депутат ОСОБА_1 з ОСОБА_5 обкрадають місто, тато ОСОБА_3 , обкрадає 4 ОСББ - Гетьман… За вкрадені гроші у підвалі будинку АДРЕСА_1 зробив собі офіс, за тисячі ремонт, та поставив антикварні меблі і шкіряне дуже дороге крісло…»; «Після таких проектів, ОСОБА_1 купив дві квартири, в елітному будинку, а поки не продався ОСОБА_5 , будучи депутатом від КУНУ, не мав грошей на сигарети, «стріляв» у ОСОБА_6 , і жив на татову пенсію, а також сидів
у Ізраїлі на чорних роботах…»; «Як людина яка по цілому ОСОБА_7 клеїла листівки, що ОСОБА_5 злодій, щоб тільки стати депутатом, перейшла до ОСОБА_5 і наколядувала на 2 квартири у елітному будинку, продаючи голос. Бо до того ОСОБА_1 жив на татову пенсію … будучи депутатом від КУНУ сидів на чорних роботах у Ізраїлю, поки тато не вмовив його повернутися, щоб продати душу ОСОБА_5 подорожче»; «Казав мені ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 подарував йому 2 квартири і 1/3 котельні (маю свідків) …, а тепер хоче спростування в суді! Може три квартири? Я не добре почула..?».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Положеннями частини першої статті 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого
2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі
у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів
масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах,
в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).