Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-1200/10
провадження № 61-16186св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Свіс-Груп ЛТД»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій
В лютому 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний Банк» (далі - ВАТ «ВіЕйБі Банк»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» (далі - ТОВ «ФК «Геліос») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Груп ЛТД» (далі - ТОВ «Сервіс-Груп ЛТД») про стягнення заборгованості за договором кредиту та про звернення стягнення на майно.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року позов ВАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Геліос».
Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «ФК «Геліос» задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року скасовано, справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2010 року. Суд апеляційної інстанції вирішив спір без належного обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2020 року.
Апеляційний суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення суду) апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Таким чином, строк оскарження рішення суду від 28 жовтня 2010 року, яке ОСОБА_1 отримав 14 серпня 2019 року, сплинув 24 серпня 2019 року, який є вихідним днем, а тому останнім днем звернення з апеляційною скаргою на рішення суду є наступний робочий день, яким є 26 серпня 2019 року.
Разом з тим, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 13 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, доказів на підтвердження поважності причин його пропуску суду не надав, що відповідно до пункту четвертого частини першої статті 358 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що відповідно до статті 294 ЦПК України в редакції, чинній на день ухвалення оскаржуваного рішення, строк на подання апеляційної скарги становив 30 днів (10 днів на подання заяви на апеляційне оскарження та 20 днів з дня подання такої заяви на подання самої апеляційної скарги). Оскільки ЦПК України не передбачено звернення до суду із заявою про намір подання апеляційної скарги, ОСОБА_4 у 30-денний строк з дня отримання копії оскаржуваного рішення подано апеляційну скаргу.
Безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції про ненадання ОСОБА_1 доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки у заяві про поновлення строку ним було детально наведені обставини, за яких було ухвалене оскаржуване рішення та отримано його копію. Відповідач з незалежних від нього обставин несвоєчасно отримав копію оскаржуваного рішення та невідкладно після його отримання вжив всіх можливих заходів для його оскарження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
23 лютого 2022 року матеріали справи № 2-1200/10 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.