Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 522/9367/19
провадження № 61-15609св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 серпня 2019 року у складі судді Абухіна Р. Д. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., Севєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ «КБ «ПриватБанк») про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії і стягнення пені.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 04 грудня 2013 року уклав АТ «КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг, на виконання умов якого відкрив йому поточний рахунок, який обслуговувався платіжними банківськими картками № № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
20 листопада 2018 року банківська установа в односторонньому порядку, зупинила фінансові операції по картковим рахункам, заблокувавши системи дистанційного банківського обслуговування «Приват24».
Зазначав, що припинення фінансових операцій за картковими рахунками на і блокування системи дистанційного банківського обслуговування «Приват 24» здійснені без дотримання процедури і з перевищенням термінів, встановлених діючим законодавством, позивач просив позов задовольнити.
Посилаючись на наведене, просив:
- зобов`язати АТ «КБ «ПриватБанк» усунути йому перешкоди у користуванні поточним рахунком у гривні, відкритим у АТ КБ «ПриватБанк» та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_1 , виданою банком на його ім`я, та електронних систем Приват 24, шляхом розблокування поточного рахунку (поновлення проведення зупинених фінансових операцій за рахунком);
- зобов`язати АТ «КБ «ПриватБанк» усунути йому перешкоди у користуванні поточним рахунком у євро, відкритим у АТ «КБ «ПриватБанк» та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_2 , виданою АТ «КБ «ПриватБанк» на його ім`я, та електронних систем Приват 24, шляхом розблокування поточного рахунку (поновлення проведення зупинених фінансових операцій за рахунком);
- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» 3 % пені за кожен день невиконання (прострочення виконання, неналежного виконання) зобов`язань АТ «КБ «ПриватБанк» перед ним від суми 1 400 000,00 грн, яка безпідставно заблокована на поточному рахунку та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_1 з 20 листопада 2018 року по день ухвалення рішення по справі;
- стягнути з АТ «КБ «ПриватБанк» 3 % пені за кожен день невиконання (прострочення виконання, неналежного виконання) зобов`язань АТ «КБ «ПриватБанк» перед ним від суми 4 000,00 євро, яка безпідставно заблокована на поточному рахунку та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_2 , з 20 листопада 2018 року по день ухвалення рішення по справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси 21 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано АТ «КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 поточним рахунком у гривні, відкритим у АТ «КБ «ПриватБанк» та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_1 , виданою АТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 та електронних систем Приват 24, шляхом розблокування поточного рахунку (поновлення проведення зупинених фінансових операцій за даним рахунком).
Зобов`язано АТ «КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 поточним рахунком у євро, відкритим у АТ «КБ «ПриватБанк» та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_2 , виданою АТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 та електронних систем Приват 24, шляхом розблокування поточного рахунку (поновлення проведення зупинених фінансових операцій за даним рахунком).
Стягнуто з АТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 три відсотки пені за кожен день невиконання (прострочення виконання, неналежного виконання) зобов`язань Банка перед ОСОБА_1 від суми 1 400 000,00 грн, яка заблокована на поточному рахунку, відкритому у АТ «КБ «ПриватБанк» та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_1 , виданою АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 у розмірі 11 298 000,00 грн.
Стягнуто з АТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 три відсотки пені за кожен день невиконання (прострочення виконання, неналежного виконання) зобов`язань АТ КБ «ПриватБанк» перед ОСОБА_1 від суми 4 000,00 євро, яка заблокована на поточному рахунку, відкритому у АТ «КБ «ПриватБанк» та який обслуговується через банківську картку № НОМЕР_2 , виданою АТ «КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 у розмірі 911 264,40 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що блокування банком системи дистанційного банківського обслуговування «Приват 24» в односторонньому порядку призвело до неможливості доступу та самостійного користування ОСОБА_2 власними грошовими коштами та порушило його право власності на належні йому грошові кошти. Зупинення банком фінансових операцій за картковими рахунками і блокування щодо ОСОБА_3 системи дистанційного банківського обслуговування «Приват 24» свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом, у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту зупинення фінансових операцій по картковим рахункам і блокування щодо ОСОБА_3 системи дистанційного банківського обслуговування «Приват 24».
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 серпня 2019 року в частині задоволення позову про захист прав споживача шляхом зобов`язання АТ «КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди у користуванні банківською карткою № НОМЕР_1 і банківською карткою № НОМЕР_2 залишено без змін.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 серпня 2019 року в частині захисту прав споживача шляхом стягнення з АТ «КБ «ПриватБанк» трьох відсотків пені за кожен день невиконання (прострочення виконання, неналежного виконання) зобов`язань внаслідок блокування банківської картки № НОМЕР_1 і банківської картки № НОМЕР_2 за період з 20 листопада 2018 року до 21 серпня 2019 року - змінено, викладено резолютивну частину рішення в цій частині у новій редакції:
«Стягнути з АТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 три відсотка пені у розмірі 1 400 000,00 грн за невиконання (прострочення виконання, неналежне виконання) зобов`язань від суми 1 400 000,00 грн, що була заблокована на банківській картці № НОМЕР_1 , а також три відсотка пені у розмірі 891 993,60 грн за невиконання (прострочення виконання, неналежне виконання) від суми 4 000,00 євро, що була заблокована на банківській картці № НОМЕР_2 ».
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків (1 400 000 гривень і 884 163,6 гривень (від 4 000 євро), апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині розміру пені, стягнутої на користь позивача.
У решті апеляційний суд фактично погодився з висновками місцевого суду та вважав, що судове рішення у незміненій частині таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 жовтня 2020 року АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 470/793/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 569/11463/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 569/8539/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 759/13827/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 243/3823/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні скарги.
Суди зробили невірний розрахунок пені за договором банківського вкладу, встановленої частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист споживачів».
Суди не врахували, що банк керувався вимогами законодавства у сфері запобігання легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом, зобов`язаний був здійснити перевірку і витребувати документи клієнта.
Доводи інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - адвокат Щукін О. С. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції не надходили
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Приморського районного суду міста Одеси цивільну справу № 522/9367/19 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити певні дії і стягнення пені.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2021 року справу № 522/9367/19 призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційне провадження у справі № 522/9367/19 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17.
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційне провадження даній справі поновлено.
Обставини справи
Суди встановили, що 04 грудня 2013 року ОСОБА_1 уклав із АТ «КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг за яким банківська установа відкрила на ім`я ОСОБА_3 поточний рахунок, який обслуговувався платіжними банківськими картками № № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
У листопаді 2018 року банк, в односторонньому порядку зупинив фінансові операції за картковими рахунками на ім`я ОСОБА_1 і здійснив блокування системи дистанційного банківського обслуговування «Приват 24».
29 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника центрального офісу АТ «КБ «ПриватБанк» у м. Херсоні з приводу розблокування банківського рахунку, на яке 27 грудня 2018 року банк повідомив, що припинив обслуговування його платіжної картки, посилаючись на норми статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пункт 1.1.3.2.3 Умов і Правил надання банківських послуг.
Аналогічну за змістом відповідь банк надав листом від 13 травня 2019 року на звернення ОСОБА_1 від 08 травня 2019 року.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що передбачені законом підстави для обмеження його права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунках, відкритих у АТ «КБ «ПриватБанк», відсутні, дії останнього з блокування банківської платіжної картки є незаконними, у зв`язку з чим просив зобов`язати АТ «КБ «ПриватБанк» усунути йому перешкоди у користуванні поточними банківськими рахунками та стягнути на його користь 3 % пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 серпня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 470/793/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 569/11463/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 569/8539/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 759/13827/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 243/3823/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Між сторонами виникли правовідносини з питань банківського обслуговування. Ці правовідносини регулюються нормами ЦК України, Законами України «Про банки і банківську діяльність» і «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (стаття 1067 ЦК України).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки.
Статтею 14.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу.
Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (пункт 1.27 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Пунктом 14.13 статті 14 цього Закону передбачено, що право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу.