Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 708/1142/19
провадження № 61-861св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Говтва» як правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Кам`янка»,
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»,
треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксана Анатоліївна, Чигиринська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» як правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Кам`янка» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон», треті особи: державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксана Анатоліївна, Чигиринська міська рада, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки
за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» на постанову Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Кам`янка» (далі - ТОВ «Агрофірма Кам`янка») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди землі від 04 березня 2010 року серія та номер: б/н, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нібулон» (далі - ТОВ СП «Нібулон») щодо земельної ділянки площею 1,8887 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, розташованої поза межами населеного пункту в адміністративних межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право від 16 березня 2016 року № 15877999 щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Агрофірма Кам`янка» посилалося на те, що 26 травня 2011 року між Приватним підприємством «Колос Чигиринщини» (далі -ПП «Колос Чигиринщини»), яке було припинене шляхом приєднання до ТОВ «Агрофірма Кам`янка», як орендарем і ОСОБА_1 як орендодавцем був укладений договір оренди землі № 62, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 серпня 2011 року № 712548704000149. За умовами зазначеного договору у строкове платне користування було надано земельну ділянку площею 1,8887 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, строком на п`ять років, а саме термін дії договору до 02 серпня 2016 року включно.
З метою продовження договірних відносин 26 травня 2016 року між ПП «Колос Чигиринщини» і ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі № 128, за умовами якого ця земельна ділянка була передана у строкове платне користування строком на 10 років.
На виконання вимог статті 6 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній з 01 січня 2013 року, згідно з якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, 07 грудня 2016 року ПП «Колос Чигиринщини» подало до державного реєстратора документи для проведення державної реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку за ПП «Колос Чигиринщини» на підставі договору оренди землі від 26 травня 2016 року № 128.
Однак 08 грудня 2016 року ПП «Колос Чигиринщини» отримало рішення про відмову у державній реєстрації речових прав та їх обтяжень за № 32804365 у зв`язку з тим, що 16 березня 2016 року зареєстроване право оренди цієї ж земельної ділянки за ТОВ СП «Нібулон» на підставі договору оренди землі від 04 березня 2010 року, укладеного між ТОВ СП «Нібулон» і ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що договір оренди землі від 04 березня 2010 року, укладений між ТОВ СП «Нібулон» і ОСОБА_1 є недійсним, а запис № 15877999 про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає скасуванню, виходячи з того, що в оренду може бути передана земельна ділянка, яка не була передана у користування третім особам на підставі договору або була повернута попереднім користувачем власнику після закінчення терміну дії договору чи розірвання цього договору відповідно до чинного законодавства.
Державний реєстратор не виконав свого обов`язку щодо перевірки відомостей про проведення державної реєстрації прав оренди на спірну земельну ділянку до 01 січня 2013 року, внаслідок чого були порушені права позивача. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Чигиринський районний суд Черкаської області ухвалою від 12 вересня 2019 року залучив до участі у справі правонаступника ТОВ «Агрофірма Кам`янка» - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Говтва» (далі - CТОВ «Говтва»).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Чигиринський районний суд Черкаської області рішенням від 16 грудня 2019 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір оренди землі від 04 березня 2010 року, укладений між ТОВ СП «Нібулон» і ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 1,8887 га з кадастровим номером 7125487000:01:002:0633, розташованої на території Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області. Скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право від 16 березня 2016 року № 15877999 щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що станом на час державної реєстрації речового права за ТОВ СП «Нібулон» на підставі договору оренди землі, укладеного 04 березня 2010 року між ТОВ СП «Нібулон» і ОСОБА_1 заявлене право оренди суперечило зареєстрованому праву, відомості про яке містились у книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, яка велась згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди», тобто заявлене право оренди ТОВ СП «Нібулон» суперечило зареєстрованому праву оренди ПП «Колос Чигиринщини».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Черкаський апеляційний суд постановою від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ СТ «Нібулон» задовольнив частково. Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов залишив без задоволення. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 04 березня 2010 року є неукладеним, тому в задоволенні позову про визнання його недійсним необхідно відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки неможливо визнати неукладений правочин недійсним. При цьому суд виходив з того, що наявність судового рішення про визнання протиправною бездіяльності відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в нездійсненні державної реєстрації, зокрема оспорюваного договору оренди землі від 04 березня 2010 року, та зобов`язання відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію спірного договору не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі від 04 березня 2010 року.
Враховуючи, що спірний договір оренди землі від 04 березня 2010 року, підписаний ОСОБА_1 і ТОВ СП «Нібулон», не набрав чинності, у державного реєстратора не було підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ СП «Нібулон» на підставі цього договору, а також внесення запису про речове право ТОВ СП «Нібулон» на підставі цього договору, а також внесення запису про речове право від 16 березня 2016 року № 15877999. Станом на час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7125487000:01:002:0633 за ТОВ СП «Нібулон» договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 і ПП «Колос Чигиринщини», був чинним. ОСОБА_1 договір оренди землі, укладений з ПП «Колос Чигиринщини», у судовому порядку не оспорювала. Презумпція правомірності цього договору не була спростована і ТОВ СП «Нібулон». У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно слід скасувати як помилкове і таке, що порушує норми статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній до 15 січня 2020 року та після цієї дати).
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У січні 2022 року CТОВ «Говтва» подало до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року і залишити в силі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 грудня 2019 року.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 709/1698/16, від 17 листопада 2021 року у справі № 708/1378/18, від 15 серпня 2018 року у справі № 532/384/16.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що оспорюваний договір, а також додаткові угоди до нього, є неукладеними, тобто з юридичної точки зору їх фактично не існувало на час укладення договору оренди землі між позивачем і ОСОБА_1 . Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що на час державної реєстрації права оренди за ТОВ СП «Нібулон» заявлене право оренди суперечило праву оренди позивача, яке виникло раніше. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що одна і та сама земельна ділянка не може бути одночасно об`єктом оренди за двома різними договорами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
01 лютого 2022 року справа № 708/1142/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що 26 травня 2011 року між ОСОБА_1 і ПП «Колос Чигиринщини», правонаступником якого є СТОВ «Говтва», був укладений договір оренди землі № 62 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,8887 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, розташовану на території Топилівської сільської ради, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 04 березня 2010 року серії ЯИ № 622867, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011079800651.
Зазначений договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель 03 серпня 2011 року вчинено запис № 712548704000149. Строк дії зазначеного договору згідно з пунктом 8 становить 5 років.
Пунктом 38 договору передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено цей договір оренди, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди) відповідно до норм чинного законодавства.
26 травня 2016 року між ПП «Колос Чигиринщини» і ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № 128 за умовами якого сторони погодили строк його дії на 10 років (пункт 3.1 договору).
Сторони також погодили, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами або їх уповноваженими представниками, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (пункт 14.1 договору).
Разом з тим 04 березня 2010 року між ОСОБА_1 і ТОВ СП «Нібулон» було укладено договір оренди землі б/н на цю саму земельну ділянку строком на 5 років (пункт 3.1 договору).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1476 визнано, зокрема, протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає у нездійсненні державної реєстрації, зокрема договору оренди землі від 04 березня 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, укладеного між ТОВ СП «Нібулон» і ОСОБА_1 . Зобов`язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію, зокрема, договору оренди землі від 04 березня 2010 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, укладеного між ТОВ СП «Нібулон» і ОСОБА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23 березня 2016 року державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. 16 березня 2016 року провів державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, за ТОВ СП «Нібулон» на підставі договору оренди землі від 04 березня 2010 року б/н та 23 березня 2016 року прийняв рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень на підставі договору оренди землі від 04 березня 2010 року б/н.
01 червня 2016 року між вказаними сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 01 червня 2016 року б/н, строком дії - 7 років включно з правом пролонгації.
09 серпня 2016 року державний реєстратор виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко О. А. провів державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7125487000:01:002:0633, за ТОВ СП «Нібулон» на підставі договору оренди землі від 04 березня 2010 року б/н та договору про внесення змін до договору оренди землі від 01 червня 2016 року б/н.
12 серпня 2016 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.