Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 638/11742/19
провадження № 61-8581св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бистрицька Алла Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року в складі судді Цвірюка Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Кругової С. С., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (далі - ТОВ «Фінансова компанія Горизонт»), Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Шевченківський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бистрицької А. П. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначив, що 15 жовтня 2008 року між Акціонерно- комерційним банком «Золоті ворота» (далі - АКБ «Золоті ворота», Банк) та ОСОБА_2 укладено договір № 573 про надання споживчого кредиту, в забезпечення виконання якого 15 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та Банком укладено іпотечний договір № 08-253, посвідчений приватним нотаріусом, відповідно до умов якого позивач передав у іпотеку Банку об`єкт житлової нерухомості - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 22 лютого 2017 року постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області Щепелевою Г. М. відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса від 08 квітня 2010 року № 454 про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог. 10 вересня 2018 року постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» (далі - ПАТ «Банк Золоті ворота») на ТОВ «Фінансова компанія Горизонт». Позивач переконував, що виконавчий напис від 08 квітня 2010 року № 454 вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом, і, як наслідок, неправомірно розпочато провадження щодо його виконання. Стверджував, що ні він, ні боржник вимоги про усунення порушень не отримували; при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримувала від відповідача, позивача та ОСОБА_2 первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення у зв`язку із чим у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Вчиняючи виконавчий напис нотаріус не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим на думку представника позивача, порушив норму закону. Вказує, що розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 454, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А. П. 08 квітня 2010 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що наведені у позові обґрунтування зводяться до загальних тверджень про порушення порядку вчинення виконавчого напису, не містять фактичних даних, а також доказів, які б дозволили суду дійти висновку про те, що під час вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом порушено вимоги чинного законодавства, не перевірялась безспірність заборгованості, та така є спірною.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А. П. відповідно до вимог закону.
Щодо позовних вимог до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бистрицької А. П. суд зазначив, приватний нотаріус є неналежним відповідачем у справі щодо визнання виконавчого напису недійсним, так само як і Шевченківський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 01 грудня 2020 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову. Мотивувальну частину викладено в редакції вказаної постанови.
Приймаючи указану постанову, апеляційний суд, виходив із того, що позов ОСОБА_1 містить обґрунтування недотримання вимог закону нотаріусом під час вчинення виконавчого напису, так і незгодою з розміром заборгованості.
Разом з тим, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що здійснюючи оспорюваний виконавчий напис нотаріус діяв відповідно до вимог закону, а тому оспорюваний виконавчий напис є законним та не підлягає скасуванню.
Також, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження відсутності порушення ним зобов`язання за кредитним договором, відсутності заборгованості чи іншого її розміру цієї заборгованості, тому на час вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості з поручителя існувала безспірна заборгованість.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом на документі, на якому законодавством взагалі не передбачено вчиняти виконавчі написи, а саме іпотечному договорі, який не передбачає сплату грошових сум;
- не врахували, що оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом без всіх необхідних документів, а саме письмової вимоги, надісланої у встановленому законом порядку іпотекодавцю про усунення порушень договору;
- не дослідили дотримання процедури вчинення оспорюваного виконавчого напису та не поклали в основу своїх судових рішень жодних належних та допустимих доказів;
- не надали належної оцінки тому, що позивач не отримав жодного повідомлення від ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» про порушення боржником свого зобов`язання, вимоги щодо усунення порушення та повідомлення про намір задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна;
- безпідставно прийняли до уваги надану ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» із пропущенням строку (після закінчення підготовчого провадження) копію повідомлення- вимоги від 19 серпня 2009 року, яке начебто направлено АКБ «Золоті ворота» на адресу іпотекодавця ОСОБА_1 і стосувалось вимоги усунення порушень договору;
- необґрунтовано відмовили представнику позивача у поданні доказів та відхилили пояснення, надані позивачем щодо його неотримання письмової вимоги-повідомлення;
- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, від 24 лютого 2021 року у справі № 714/877/15-ц, від 07 квітня 2021 року у справі № 279/11692/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
Також у касаційній скарзі заявник посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (в редакції від 29 листопада 2001 року) в частині визначення випадків, в яких вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечних договорах допускається, а також щодо віднесення конкретних документів до таких, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та прострочують виконання зобов`язання їх визначенням можливого переліку останніх.
У вересні 2021 року представник ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» - Поліщук Д. В. із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення.
Також у вказаних поясненнях представник ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» - Поліщук Д. В. виклав клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бистрицької А. П., а тому Верховним Судом вказані судові рішення в цій частині не перевіряється.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав визначених пунктом 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Дзержинського районного суду м. Харковаматеріали справи № 638/11742/19; надано учасникам справи строк для подання відзивів.
У вересні 2021 року матеріали справи № 638/11742/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 жовтня 2008 року між АКБ «Золоті Ворота» та ОСОБА_2 укладено договір № 573 про надання споживчого кредиту, в забезпечення виконання якого 15 жовтня 2008 року між АКБ «Золоті Ворота» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 08-253, посвідчений приватним нотаріусом Глуховцевою Н. В., згідно умовами якого ОСОБА_1 передав у іпотеку Банку об`єкт нерухомості - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.1 Іпотечного договору від 15 жовтня 2008 року № 08-253 передбачено, що забезпечення виконання вимог іпотекодержателя до іпотекодавця до громадянина України ОСОБА_2 за договором № 573 про надання споживчого кредиту від 15 жовтня 2008 року та всіма додатковими угодами до нього, а саме: повернення кредиту у розмірі 1 582 000,00 грн у строк до 13 квітня 2009 року, сплати відсотків за користування кредитом за ставкою 25,9 % річних згідно з умовами кредитного договору, комісії у розмірі, передбаченому кредитним договором, неустойки, та інших можливих витрат іпотекодержателя, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником зобов`язань за кредитним договором, іпотекодавець передає у іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно.
08 квітня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А. П. вчинено виконавчий напис №454 про звернення стягнення на нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АКБ «Золоті Ворота» у розмірі 2 106 878,10 грн, розраховану станом на 07 квітня 2010 року, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 1 502 000,00 грн, сума простроченої заборгованості за відсотками - 414 699,76 грн, пеня за простроченою заборгованістю за кредитом - 154 376,97 грн, пеня за простроченою заборгованістю за відсотками - 30 801,37 грн, грошові кошти за домовленістю, сплачені приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Бистрицькій А. П. за вчинення виконавчого напису.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 липня 2010 року у справі № 2-1651/09 позов ПАТ «Банк Золоті Ворота», що є правонаступником АКБ «Золоті Ворота» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» заборгованість за кредитним договором від 15 жовтня 2008 року № 573 в сумі 2 181 790,01 грн, судовий збір (держмито) у сумі 1 700,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120,00 грн.
13 серпня 2010 року за заявою стягувача - АКБ «Золоті Ворота» у Дзержинському ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження № 20807182 щодо виконання виконавчого напису від 08 квітня 2010 року № 454.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2011 року у справі № 2-1267/2011 позов ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Золоті Ворота», треті особи: Дзержинський ВДВС Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бистрицька А. П., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України в редакції закону на момент постановлення ухвали.
07 грудня 2016 року державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» через нездійснення авансування витрат виконавчого провадження.
22 лютого 2017 постановою старшого державного виконавця Дзержинського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області Щепелової Г. М. відкрито виконавче провадження № 53467680 з примусового виконання виконавчого напису № 454, виданого 08 квітня 2010 року приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бистрицької А. П. про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартир від 27 квітня 2004 року та за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного майна в розмірі 2 106 878,10 грн.
10 вересня 2018 року постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні № 53467680 з ПАТ «Банк Золоті Ворота» на ТОВ «Фінансова компанія Горизонт».