Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 752/17797/20
провадження № 61-18802св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державне підприємство «СЕТАМ», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська Марина Анатоліївна,
третя особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
особа, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в складі колегії суддів Білич І. М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Д. В., ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М. А., третя особа ПАТ «Дельта Банк», за результатами розгляду якого просив:
визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 27 березня 2020 року з продажу об`єкта нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним і скасувати протокол проведення електронних торгів №471604 від 27 березня 2020 року, сформований ДП «СЕТАМ»;
визнати недійсним і скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, складений 10 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ляпіним Д. В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1166/13 від 25 лютого 2014 року;
визнати недійсним і скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 309, видане 14 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовською М. А.;
витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
У квітні 2021 року представник ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:
накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 30679815, яка належить на праві власності ОСОБА_3 ;
заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 30679815, в тому числі укладати будь-які угоди цивільно-правового характеру, передавати в іпотеку, обтяжувати іншим чином, отримувати під заставу цього майна грошові кошти;
заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії і приймати будь-які рішення про державну реєстрацію (перереєстрацію) речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вказаної квартири.
В обґрунтування заяви вказував, що Солом`янським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у справі № 2-1166/13, яким задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 28 травня 2008 року в розмірі 1 430 411,69 грн.
28 грудня 2019 року приватним виконавцем Ляпіним Д. В. винесена постанова про опис та арешт майна боржника, на підставі якої проведений опис та накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала позивачу на праві власності на підставі договору міни від 27 травня 2010 року. У подальшому арештована квартира передана на реалізацію шляхом здійснення електронних торгів, за результатами проведення яких ОСОБА_2 придбав спірну квартиру.
19 серпня 2020 року заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року в справі № 2-1166/13, на виконання якого відчужена квартира позивача з прилюдних торгів, скасовано.
Разом з цим, 31 березня 2021 року ОСОБА_2 продав спірну квартиру ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу квартири.
Таким чином, заявник вважав, що існує реальна загроза того, що ОСОБА_3 як новий власник може вчиняти дії, спрямовані на відчуження квартири, що істотно ускладнить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем вид забезпечення позову є підміною рішення суду та у разі задоволення заяви про забезпечення позову позивачем фактично буде досягнуто вирішення спору по суті.
Короткий зміст постанови апеляційного
Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким: заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково; накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що таке забезпечення як накладення арешту є співмірними із заявленими позовними вимогами, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних інтересів та прав позивача.
Щодо вимог позивача в частині забезпечення позову шляхом: заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , в тому числі укладати будь-які угоди цивільно-правового характеру, передавати в іпотеку, обтяжувати іншим чином, отримувати під заставу цього майна грошові кошти, та апеляційний суд указав, що вони є передчасними, адже судом не вирішено питання про процесуальний статус ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року скасувати і залишити в силі законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції. Посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскарженою постановою апеляційного суду вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_3 , оскільки на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2021 року він є власником квартири, на яку накладено арешт у цій справі. Вказує, що суд апеляційної інстанції на вказані обставини увагу не звернув, розглянув апеляційну скаргу без його участі, чим не надав можливості висловити свої заперечення проти апеляційної скарги позивача. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що незабезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
22 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , підписаний адвокатом Лутковською-Бабич А. Л., на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував заходи забезпечення позову в цій справі шляхом накладення арешту на квартиру, яка незаконно вибула з власності позивача. Зазначає, що 26 квітня 2021 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про залучення ОСОБА_3 до участі в справі в якості співвідповідача, проте суд її вирішив та задовольнив лише 02 грудня 2021 року, що не може бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови апеляційного суду.
14 січня 2022 року засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення до відзиву ОСОБА_1 , підписані адвокатом Лутковською-Бабич А. Л., в яких вона зазначає про відсутність законних підстав для скасування постанови апеляційного суду через незалучення до участі у справі ОСОБА_3 .
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).