Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/10589/20
провадження № 61-20912св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2021 року у складі судді Луценко Л. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що з 25 жовтня 2017 року обіймав різні посади у штаті
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», зокрема, з 25 жовтня 2017 року провідного інженера (з постачання) служби матеріально-технічного і тендерного забезпечення (наказ від 24 жовтня 2017 року № 690-к); з 21 листопада 2017 року виконуючого обов`язків заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання та товарного складу служби матеріально-технічного і тендерного забезпечення (наказ від 21 листопада 2017 року № 746-к); з 16 лютого 2021 року заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання складу (наказ від 16 лютого 2021 року
№ 56.2-к); з 21 лютого 2019 року провідного економіста з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення та складу (наказ
від 21 лютого 2019 року № 100-к).
16 квітня 2020 року ОСОБА_1 звільнений за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України (наказ від 16 квітня 2020 року № 231-к). Наказ про звільнення йому вручений не був.
Вказував, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у серпні 2019 року було незаконним тому, що з посадовою інструкцією заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання складу він ознайомлений не був, а підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності був нормальний виробничо-господарський ризик.
Щодо незабезпечення підприємства у достатній кількості оливою для когенераційної установки та сірчаною кислотою технічною, що ставилось йому за вину при накладенні стягнення 16 квітня 2020 року у виді звільнення, зазначав, що вимог посадової інструкції провідного економіста з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення та складу не порушував, негативні наслідки для підприємства внаслідок його дій/бездіяльності не настали.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив визнати незаконним та скасувати наказ КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» від 16 квітня 2020 року
№ 231-к про його звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України; поновити його на посаді виконуючого обов`язки начальника відділу матеріально-технічного постачання та складу КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» з 17 квітня 2020 року; стягнути з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 квітня 2020 року по день поновлення на роботі.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» від 16 квітня 2020 року № 231-к про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки начальника матеріально-технічного постачання та складу КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» із 17 квітня 2020 року. Стягнуто з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 168 365,00 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що судом не встановлено, що позивачем допускались систематично невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, його вини у допущених порушеннях немає, а роботодавцем накладено дисциплінарні стягнення на позивача без належного обґрунтування, встановлення всіх обставин справи, що в результаті призвело до неправомірного звільнення позивача та порушення його конституційного права на працю.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведення відповідачем систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2021 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 06 липня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі
№ 534/1341/17. Крім того, у касаційній скарзі заявник зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 813/6440/15.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
Між сторонами склалися трудові правовідносини у зв`язку із прийняттям ОСОБА_1 на посаду провідного інженера (з постачання) служби матеріально-технічного і тендерного забезпечення з 25 жовтня 2017 року відповідно до наказу КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» від 24 жовтня 2017 року № 690-к (т. 1, а. с. 98).
Із 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 обіймав посаду провідного економіста матеріально-технічного забезпечення у штаті КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», що підтверджується наказом від 21 лютого 2019 року № 100-к (т. 1, а. с. 34, 73, 101).
Відповідно до наказу від 01 квітня 2019 року № 196-к на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника відділу матеріально-технічного постачання та складу з 01 квітня 2019 року до укомплектування посади із виплатою різниці посадових окладів (т. 1, а. с. 102).
Із посадовою інструкцією начальника відділу матеріально-технічного постачання та складу у день призначення на посаду, тобто 01 квітня 2019 року, позивача не ознайомлено.
Наказами від 23 травня 2019 року № 344-к та від 07 серпня 2019 року № 522-к ОСОБА_1 оголошено догани (т. 1, а. с. 70, 123, 125).
Так, відповідно до наказу від 23 травня 2019 року № 344-к, позивача вперше притягнуто до дисциплінарної відповідальності за «недбале та безвідповідальне відношення до виконання своїх посадових обов`язків та відповідно до службових записок та пояснень працівників» (т. 1, а. с. 123).
У відзиві на позов відповідачем вказано, що йдеться про події, які мали місце у травні 2019 року щодо поставки запчастин для капітального ремонту технологічного та службового автотранспорту підприємства.
Проте, протоколом виробничої наради від 11 квітня 2019 року № 22 встановлено, що проведення капітального ремонту технологічного та службового автотранспорту в термін до 20 травня 2019 року доручено не позивачу, а ОСОБА_3 , як начальнику іншого відділу (пункт 7 протоколу). На позивача покладено обов`язок щодо забезпечення спецодягом працівників підприємства (пункт 13 протоколу), строк виконання не визначений, проте вказано, що про хід вирішення необхідно доповісти на наступній нараді 18 квітня 2019 року (т. 1, а. с. 122).
За змістом службових записок ОСОБА_3 , складених у період із 12 березня
по 14 травня 2019 року, на які посилається відповідач в обґрунтування правомірності накладення цього дисциплінарного стягнення, підтверджено, що у них не міститься інформація, яка б підтверджувала вину ОСОБА_1 у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків.
Вдруге позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 07 серпня 2019 року № 522-к за «безвідповідальне відношення до своїх посадових обов`язків, що призвело до незабезпечення паливною тріскою котелень підприємства» (т. 1, а. с. 70, 125).
Так, відповідно до протоколу виробничої наради від 06 червня 2019 року № 27 на позивача покладено обов`язок щодо вирішення питання про забезпечення спецодягом працівників підприємства, поставки додаткового обладнання для насосів дозаторів, цеглою, паливно-мастильними матеріалами, електродами, глянцами та відводами, запірною арматурою, сталевими трубами, мертелем (пункт 6). Строк виконання не визначений, проте вказано, що про хід вирішення необхідно доповісти на наступній нараді 13 червня 2019 року.
Разом із тим, протокол виробничої наради від 13 червня 2019 року, а також інших нарад у період з червня по серпень суду надано не було.
Сторонами визнається, що позивачем було закуплено всі товари, окрім паливно-мастильних матеріалів.
Зокрема, відповідачу стало відомо про зупинку котелень внаслідок незабезпечення паливною тріскою зі змісту змінних журналів котелень за адресами:
АДРЕСА_1 та вул. Баженова . Вказані факти мали місце 15 та 27 липня
2019 року, 12 серпня 2019 року та 14 серпня 2019 року, 19 серпня 2019 року (т. 1,
а. с. 183-189).
У пояснювальній записці від 05 серпня 2019 року позивач вказує, що на час надання пояснень було два чинних договори з контрагентами щодо поставки паливної тріски на 2 470 тонн (ВОКСЛП «Віноблагроліс») та 600 тонн (ТОВ «АльтБіо-Поділля») за заявками (т. 1, а. с. 9, 60, 71). За останньою заявкою один контрагент повідомив про неможливість виконання поставки у зв`язку із поломкою обладнання, а інший - мав труднощі у видобуванні у зв`язку із погодними умовами. Об`ємів, які забезпечили контрагенти було достатньо лише для функціонування однієї котельні. Намагання укласти договори з іншими контрагентами за ціною до 1 400,00 грн/тонн не вдалися.
Вказана інформація підтверджується листом ВОКСЛП «Віноблагроліс» від 17 липня 2019 року (т. 1, а. с. 242), відповідно до якого у період із 15 по 19 липня 2019 року поставити тріску немає можливості у зв`язку із поломкою обладнання.
Крім того, листом ВОКСЛП «Віноблагроліс» від 12 серпня 2019 року повідомлено, що станом на 09 серпня 2019 року заборгованість відповідача за паливну тріску склала 163 667,58 грн, з огляду на що контрагент припиняє її поставку (т. 1, а.с.243).
Згідно із листом ТОМ «АльтБіо-Поділля» від 04 серпня 2019 року за результатами звірки взаєморозрахунків у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 125 024,94 грн, яку контрагент просив погасити для відновлення поставок паливної тріски (т. 1, а. с. 244).
Накладення дисциплінарних стягнень у вигляді доган позивачем не оскаржувалось, з його слів, через бажання зберегти роботу. Накази про зняття цих стягнень роботодавцем не видавалися.
Втретє позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу від 16 квітня 2020 року № 231-к за «систематичне невиконання своїх посадових обов`язків,…», яке призвело до зупинки когенераційної установки підприємства, незабезпечення необхідними товарами (у тому числі безконтактним термометром) для здійснення профілактично-вимірювальних заходів, що не дало можливості проводити скринінг температури тіла оперативного персоналу підприємства (підприємство стратегічного значення).
Відповідно до службової записки в. о. начальника СОП та ЦЗ Ледовського В. М.
від 19 березня 2020 року, на якій поставлено резолюцію « ОСОБА_1 в роботу», останній просить придбати 2 безконтактних термометри, дезінфікуючі засоби для обробки підлоги 5 шт. по 5 л, спиртовмісні розчини для дезінфекції 10 л, спиртовмісні розчини для дезінфекції рук працівників на вході 14 шт. по 1 л (т. 1,