Постанова
Іменем України
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 757/18448/18
провадження № 61-865св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року у складі судді Соколова О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів, стягнення сум вкладів, процентів та штрафних санкцій.
Позов мотивовано тим, що між ним та Приватним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») укладено депозитні договори, за умовами яких позивачем внесено грошові кошти. У зв`язку із припиненням функціонування банківських відділень ПАТ КБ «ПриватБанк» на
території АР Крим та м. Севастополя у 2014 році рахунок позивача безпідставно заблоковано та припинено нарахуванням відсотків. З метою отримання належних позивачу коштів та нарахованих по ним відсотків, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами про розблокування рахунків, розірвання договорів та видачі коштів. Неможливість отримання позивачем належних йому коштів вимусили позивача звернутися із позовом до суду.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь за договорами банківських вкладів: від 18 січня 2010 року
№ SAMDN26000709147423 у сумі 12 736,22 доларів США; від 14 липня 2010 року
№ SAMDN26000711186937 у розмірі 6 025,16 доларів США; від 16 вересня 2010 року
№ SAMDN01000711912425 у розмірі 8 545,07 доларів США; від 18 січня 2011 року
№ SAMDN26000713718567 у розмірі 11 955,81 доларів США; від 12 лютого 2013 року № SAMDN25000732991511 у розмірі 37 396,19 доларів США; від 25 квітня 2013 року
№ SAMDN80000734856077 у розмірі 61 116,03 доларів США.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 18 січня 2010 року № SAMDN26000709147423 у сумі 12 736,22 доларів США.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 14 липня 2010 року № SAMDN26000711186937 у розмірі 6 025,16 доларів США.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 16 вересня 2010 року № SAMDN01000711912425 у розмірі 8 545,07 доларів США.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 18 січня 2011 року № SAMDN26000713718567 у розмірі 11 955,81 доларів США.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 12 лютого 2013 року № SAMDN25000732991511 у розмірі 37 396,19 доларів США.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 25 квітня 2013 року № SAMDN80000734856077 у розмірі 61 116,03 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що закриття банком свого відділення не є підставою для припинення договірних відносин між ним і його вкладником, та не впливає на обов`язок банку щодо виплати клієнту грошових коштів розміщених на депозитних рахунках та відсотків, а оскільки відповідач не повернув кошти позивачу, внесенні ним на банківські рахунки, чим порушив права та інтереси позивача,тому вимоги про стягнення грошових коштів, внесених позивачем на депозити, відсотків та 3 % річних за користування коштами вкладника, є обґрунтованими.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Печерського районного суду
м. Києва від 19 серпня 2019 року змінено в частині розподілу судових витрат. Зменшено визначену судом стягнуту суму судового збору з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави з 34 677,00 грн до 8 810,00 грн. В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача сум вкладів, відсотків та 3 % річних, проте змінив рішення в частині розподілу судових витрат.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту укладення договорів банківських вкладів та зарахування коштів на рахунки, оскільки доказами зарахування коштів є оригінали договорів банківських вкладів та оригінали квитанцій про внесення грошових коштів на банківські рахунки, які позивачем не надавалися.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», у якому заявник просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а у касаційній скарзі не наведено підстав для їх скасування.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А. від 23 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
27 лютого 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
У зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України
в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А., на підставі розпорядження
від 18 травня 2022 року № 601/0/226-22 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» цивільну справу передано судді Верховного Суду Ступак О. В. як судді-доповідачеві. Визначено склад колегії у складі суддів Верховного Суду: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» подана до Верховного Суду у січні 2020 року, то вона підлягає розгляду у порядку визначеному в ЦПК України у редакції до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
18 січня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений депозитний договір № SAMDN26000709147423, на виконання якого, на рахунок
№ НОМЕР_1 позивачем внесено 10 000,00 доларів США (а. с. 11), що підтверджується квитанцією (а. с. 12).
За умовами укладеного депозитного договору від 18 січня 2010 року
№ SAMDN26000709147423 банк сплачує позивачу проценти за вкладом у розмірі
11, 5 % річних.
14 липня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений депозитний договір № SAMDN26000711186937, на виконання якого, на рахунок
№ НОМЕР_2 позивачем внесено 5 000,00 доларів США (а. с. 19).
За умовами укладеного депозитного договору від 14 липня 2010 року
№ SАMDN26000711186937 банк сплачує позивачу проценти за вкладом у розмірі
7 % річних.
16 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений депозитний договір № SAMDN01000711912425, на виконання якого, на рахунок