ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 759/389/20
провадження № 51-5602км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бреуса Є. В. на вирок Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року в кримінальному провадженні №12019100080005885 за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання із застосуванням положень ст. ст. 69, 77 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, що є у його власності. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, визначені ст. 76 КК України.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1 у невстановлений час у невстановленому місці за невстановлених обставин отримав від невстановленої особи наркотичні засоби та психотропні речовини, які в подальшому за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1, розфасував у заздалегідь заготовлені поліетиленові пакети з метою подальшого збуту шляхом розміщення закладок "схованок" у районах м. Києва.
16 жовтня 2019 року близько 12 год. 36 хв. ОСОБА_1, знаходячись за вищезазначеним місцем свого проживання, був викритий працівниками поліції, яким в ході проведення санкціонованого обшуку добровільно видав два поліетиленові пакети, в середині яких знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору та порошкоподібна речовина білого кольору. В подальшому в ході проведення обшуку працівниками поліції із сейфа, який знаходився на балконі вказаної квартири було виявлено та вилучено два пакети з 98 фасованими поліетиленовими пакетами з речовиною рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом - канабісом, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину складає 86,74 г та 192,8 г. Також було вилучено 2 поліетиленові пакети із залишками речовини білого кольору та 2 поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору, що є психотропною речовиною - амфетаміном, загальна маса якого становила 6,770 г.
На вказаний вирок прокурором було подано апеляційну скаргу.
Вироком Київського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано. Ухвалено призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна. В іншій частині вирок залишений без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, належним чином не врахував всі обставини, дані про особу засудженого, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відношення засудженого до скоєного злочину.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу захисника, просив її задовольнити.
Прокурор не підтримала касаційну скаргу захисника, вважала її безпідставною, а вирок апеляційного суду - законним і обґрунтованим.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Відповідно до норм ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд доходить таких висновків.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не врахував обставини, дані про особу засудженого, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Разом з тим, обставини, на які посилається в касаційній скарзі захисник, були враховані судом апеляційної інстанції, зокрема враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, ставлення ОСОБА_1 до скоєного, дані про особу засудженого, а саме те, що останній вперше притягається до кримінальної відповідальності, є студентом, за місцем навчання характеризується позитивно, є особою з фізичними вадами, проживає з матір`ю, яка має ряд тяжких захворювань, також враховано щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та позитивні характеристики за місцем проживання та навчання. Наведене стало підставою для застосування судом положень ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, визначеною санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції у касаційній скарзі захисником не ставляться під сумнів.
Поряд з тим, апеляційний суд не знайшов підстав для застосування відносно ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України.
За положеннями ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи обставини кримінального провадження, зокрема, кількість наркотичного засобу та психотропної речовини, кількість поліетиленових пакетиків з наркотичною речовиною (98 шт.), заготовлених засудженим з метою подальшого збуту шляхом розміщення закладок "схованок", тяжкість злочину, дані про особу засудженого, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду щодо відсутності підстав для застосування положень ст. 75 КК України.
За таких обставин суд касаційної інстанції не вважає слушними доводи касаційної скарги захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.